Катя права, поскольку в этой сказке одушевляют Солнце и Кометы.
Главные герои Моррис Джеральд - мустангер, Луиза Пойндекстер - дочь плантатора, Кассий Колхаун - ее кузен, Генри - родной брат Луизы, Зеб Стамп - охотник. Действие происходит во время колонизации Америки. Плантатор с хозяйством и домочадцами едет на свое ранчо. В пути возникает опасность, всех спасает мустангер, а Луиза влюбляется в него. Кузен Луизы недоволен, что она встречается с мустангером, он требует, чтобы Генри заступился за честь сестры. Генри хочет драться с мустангером, но Луиза ему все объясняет о своей любви и Генри братается с Моррисом. Колхаун решил убить мустангера, но по ошибке убивает Генри. Мустангер находит труп Генри и перевозит его на лошади, но лошадь взбесилась, увидев хищника. Она убегает. В этом убийстве обвиняют мустангера и хотят повесить. По прериям ходит лошадь, на которой сидит всадник без головы, и пугает всех. Охотник Стамп по следам распутывает преступление и обвиняет Колхауна. Колхаун убегает, но мустангер настигает его, и побеждает в борьбе. А потом Луиза и Моррис поженились.
грибы они и в Африки грибы
Мы гуляли с другом по улице и слышим крики и видим дым мой друг побоялся и сбежал а дым шел из горящего дома а там лаяла собака и я героически спас ее
Ответ:
Роман у віршах «Євгеній Онєгін» писався Пушкіним біля васьми років. Це були роки тварчої зрілості поетО. В 1831 році роман був кінчений і в 1833 році вийшов у світло. Він охоплює події з 1819 по 1825 рік: від закордонних походів російської армії після розгромуНаполеона до повстання декабристів. У центрі роману – любовна історія. Герої роману Євгеній Онєгін і Тетяна Ларіна, Валодимир Ленський і Ольга становлять дві любовні пари. Але всім їм не дано судьбою стати щасливими. Онєгіна Тетяна полюбила відразу й назавжди. А він прийшов до любові через роки, через глибокі духовні потрясіння. І, хоча Євгеній і Тетяна люблять один одного, вани не можуть стати щасливими, не можуть з’єднати Свою долю. І винуваті в цьому не які-небудь зовнішні обставини, а власні помилки героя, його невміння знайти правильний шлях у житті. Над причинами цих помилок Пушкін і змушує міркувати сваго читача.
На просту сюжетну лінію роману нанизана безліч побутових картин і описів природи, у романі описані живі люди з їхньою різною долею, з їхніми почуттями � характерами. Все це «собранье строкатих глав, напівсмішних, напівсумних, простонародних, ідеальних» представляє читачеві епоху… Це, звичайно, моя особиста думка, але мені здається, що головна ідея «Євгенія Онєгіна» полягає в тому, що щасливими можуть бути лише люди, які мало думають, мало знають, у яких немає прагнень до високого ідеалу. Люди із чуйною душею приречені на страждання. Цим мене й залучає роман, він переконує мене у власних спостереженнях. Приземлені люди живуть простіше, беспечнее й легше, але не кожний погодиться живатіти «у бездіяльності порожньому». Однак Пушкін не обмежується цими висновками. Він чітко показує, що у всіх цих фатальних помилках винуваті не його герої, а те середовище, та обстановка, що сформувала такі характери, що зробила нещасними цих по суті або по сваїх задатках прекрасних, розумних і шляхетних людей. Ці сумні й гіркі думки про недоськоналість миру виражені Пушкіним в останніх смутних рядках роману.
