Я со своим классом писала неделю тому назад такое же сочинение если найду тетрадь по литре то помогу
На примере ГГ - жадный (не ленится встать раньше крепостных, лишь бы проследить, чтоб они работали), кроме того, именно та черта которая его погубила в конце рассказа.
Более того, жадность и ее уличение - сквозная идея повести. Эгоистичный, корыстный - заставлял жену идти пешком вместо того что бы дать ей телегу.
ИРОНИЯ - тонкая насмешка, прикрытая серьезной формой выражения или внешне положительной оценкой.
Олександр Грін біографія скорочено Олександр Степанович Гриневський народився 11 серпня 1880 в невеликому містечку Слободському Вятської губернії. Початкову освіту отримав вдома, потім продовжив навчання в реальному училищі. Однак, незабаром був виключений за сатиричні вірші, що висміювали педагогів. Згодом, Олександр вступив до міського чотирирічного училища, яке закінчив у 1896 році. Подався до Одеси, мріючи стати моряком та втамувати спрагу пригод. Був матросом, рибалкою, кухарем, вантажником, землекопом, лісорубом, плотарем на Уралі і золотошукачем. Згодом, хлопець зрозумів, що кар’єра моряка не для нього. У 1902 добровольцем пішов до царської армії. Муштра і жорстокість були не для нього, тому він намагався втекти. Після дезертирства став спілкуватися з есерами, які потім допомогли організувати другу втечу. Однак революційна пропаганда, яку вів Грін, привела його до в’язниці. 1903 — 1905 роки він провів у в’язниці суворого режиму. У наступному ж році знову був засуджений і відправлений на заслання. Але на цей раз Гріну вдалося втекти до Петербурга під чужим імям. Приблизно в цей час починає писати перші оповідання. У 1906 році вийшла перша розповідь «Заслуга рядового Пантелеева» під псевдонімом «А.С.Г», завдяки чому йому вдалося уникнути нового арешту. Але багато його творів того часу вилучали. dovidka.biz.ua У 1907 році під оповіданням «Випадок», уміщеним у петербурзькій газеті «Товарищ», уперше з’явився підпис «А. С. Грін». Перша збірка Гріна під назвою «Шапка-невидимка» вийшла в світ у 1908 році. У 1910 році його знову заарештували (цього разу як нелегала) і відправили відбувати заслання протягом двох років у Архангельській губернії. З початком громадянської війни письменника покликали до армії. Вирушаючи на службу, з мріями і надією на краще майбутнє, він повернувся важко хворим, без житла і засобів до існування. У відчаї О. Грін звернувся до М. Горького, який домовився про лікарню, дістав рідкісні на той час продукти і ліки, допоміг отримати кімнату в Будинку мистецтв і академічний пайок. Почав багато писати, вдруге одружився. У 1924 році Грін з родиною переїхав до Феодосії. Оселившись восени 1930 року в Старому Криму, родина опинилась у дуже скрутному матеріальному становищі. Померти письменникові судилося у бідності та забутті. 8 липня 1932 року помер від раку легень..
