Объяснение:
щит, який майстерно викував Гефест для Ахілла Він був прикрашений зображенням землі та води, сонця та місяця. Ахілл, або Ахіллес, був видатним воїном, який любив і цінував зброю. Але найбільшою його гордістю був щит, викуваний Гефестом. Щит Ахілла був міцний і великий. П'ять шкіряних шарів стягував потрійний обід, що яскраво блищав, а на самому щиті Гефест вирізьбив багато оздоб і багато різних зображень. На щиті було зображено Землю, Сонце, сузір'я: Плеяди, Гіади, Оріон, Велика Ведмедиця, що її ще Возом називають. Ще на щиті майстерна рука Гефеста вирізьбила два прекрасні міста. На одному зображено весілля: юні дівчата йдуть через місто і під весільні співи весело танцюють разом із юнаками. На ці веселощі з подивом дивляться з порога своїх будинків статечні жінки. На міській площі зібралася юрба, всередині якої двоє чоловіків сперечаються про пеню за вбитого чоловіка. Кожен із них доводить своє. За суперечкою стежать старійшини. Вони сидять колом, а перед ними лежать золоті монети, які віддадуть тому, хто доведе свою правоту.
У другому місті точиться війна. Озброєне військо оточило місто. Серед воїнів немає згоди: частина їх хоче зруйнувати все, а частина поділити коштовні скарби, які є в прекраснім місті. А захисники готуються до оборони. На міські мури вийшли і жінки, і маленькі діти, і старі мужі, яких вже зігнула старість. Воїни, на чолі яких Арей і Афіна Паллада, зробили засідку біля річки, убили двох пастухів і завернули їхні стада. Почувши шум біля стада, воїни захисників кинулися на нападників і зав'язали з ними бій.
Далі зображено родючі лани, орачів із плугами, впряжених у ярма волів. Орачі, дійшовши до кінця поля, отримують келих солодкого, наче мед, вина, щоб мати сили доорати поле до кінця.
После того как они поссорились, митраша и настя разошлись в разные стороны. Митраша, попал в болото, и собака Травка вытащил его. Настя это услышала,и они пошли в деревню, где их ждали родственники
1.Первые 14 и последние 19 лет своей жизни Афанасий
Афанасьевич Фет официально имел фамилию Шеншин. 2.В 1820 году Афанасий был
усыновлен известным дворянином. 3.Афанасий Афанасьевич Фет – это поэт-лирик,
переводчик, мемуарист немецкого происхождения. 4.Фет был членом-корреспондентом
Петербургской АН. 5.В 1834 году были обнаружены ошибки в записях о рождении
А.А.Фета, что привело к лишению его титула.
«Слово о полку Игореве» - это повествование о походе князя Игоря на половцев, во время которого погибла вся его дружина, но сам Игорь остался жив и вернулся домой. Перед началом похода ему было знаменование сверху, солнечное затмение, но князь не обратил на это внимания. Сначала все было хорошо, и русские захватили золото и половецких красавиц, но через два дня половцы наступили, и после кровавой битвы князь Игорь попал в плен, а его дружина пала. Внутри Руси были междоусобные войны, снаружи тоже было много врагов, да еще и братья Ярослав Мудрый и Всеслав Полоцкий между собой все время не ладили.
А в это время жена князя Игоря, Ярославна, плачет так, что, наверное, весь мир слышит ее, а она упрекает даже солнце в том, что «Всем ты тепло и красно, почему же простерло горячие свои лучи на княжьих воинов?». И Бог услышал ее слезы и молитвы, и половчанин Овлур помог князю сбежать, и хотя очень долгим и трудным был его путь домой, сама природа помогала ему и вредила Гзаку и Кончаку, и вернулся князь Игорь домой, где его встречают с великой радостью.
Заканчивается "Слово о полку Игореве" почестями русской дружине и её князьям.