Пушкина: описание в цитатах
Господин Минский - это молодой офицер, гусар:"На другой день гусару стало хуже."Минский носит звание ротмистра:"...ротмистр Минский ехал из Смоленска в Петербург."Ротмистр Минский - бойкий молодой человек:"При сем известии путешественник возвысил было голос и нагайку..."Минский - веселый человек:"...начал весело разговаривать с ним и с его дочерью." "...гусар совсем оправился. Он был чрезвычайно весел, без умолку шутил то с Дунею, то с смотрителем; насвистывал песни, разговаривал с проезжими..."О внешности Минского известно следующего:"...тройка подъехала, и проезжий в черкесской шапке, в военной шинели, окутанный шалью, вошел в комнату, требуя лошадей." "Сняв мокрую, косматую шапку, отпутав шаль и сдернув шинель, проезжий явился молодым, стройным гусаром с черными усиками."Минский - состоятельный "барин", дворянин:"Гусар вручил ему двадцать пять рублей за визит..." (25 рублей за один визит лекаря - это очень приличная сумма)Минский дает щедрые чаевые и ездит на щегольских дрожках (повозке):"Он простился с смотрителем, щедро наградив его за постой и угощение...""Вдруг промчались перед ним щегольские дрожки, и смотритель узнал Минского."
І. Різдво — це свято, на яке чекають усі.
1. Магія Різдва. (Напередодні Різдва скрізь відчувається якась таємничо-святкова атмосфера. Усі ніби завмирають, чекаючи на диво.)
2. Хто найбільше любить Різдво? (Без сумніву, найбільше любить це свято малеча, бо Різдво — це святкові подарунки та здійснення найзаповітніших мрій, це сміх і веселощі. А ще Різдво — це радість теплого спілкування в родинному колі.)
3. Чи сталося диво у повісті Ч. Діккенса? (Диво, яке так чекаєш напередодні свята, обов'язково станеться. От і в повісті "Різдвяна пісня у прозі" видатного англійського письменника Чарльза Діккенса події різдвяної ночі повністю змінюють життя Енебезера Скруджа, головного героя твору.)
III. Духи Різдва тієї ночі змінюють свідомість героя. (Вночі перед Скруджем з'являється привид Марлі. Він хоче застерегти героя від помилок, яких колись припустився сам. Марлі прагне переконати Скруджа в тому, що в світі є речі; важливіші за будь-які багатства. Це, насамперед, моральні цінності. Скрудж усе усвідомлює, а отже, Марлі вдалося виконати своє завдання.)
IV. Духовні цінності важливіші, ніж багатство.
V. Чого мене навчила прочитана повість
Трагедия-
1: Драматическое произведение, изображающее напряженную и неразрешимую коллизию, личную или общественную катастрофу и обычно оканчивающееся гибелью героя.
2: Потрясающее событие, тяжкое переживание, несчастье.
Иными словами это то что человек чувствует какую-то боль, переживает,
°°°°°°°°°°°©
Ласяня падрасло, падужэла, пачула, што ў яго залячылася рана — спачатку зацягнулася цвёрдаю, тоўстаю, бураю ад кры-ві нарасцю, а пасля гэта нарасць пачала сушэць, свярбець і ад-лушчвацца ды абвісаць.
У падпаветцы — на ахапку сена — яно спала ноччу, а днём гуляла па двары, пазнаёмілася з усімі яго насельнікамі. Па-любіла шчыра гаспадара, мірна ўжылася з крышку страгава-таю гаспадыняю, падружылася з таварыскім сабакам, са сва-вольнікам-цялём, амаль равеснікам, з якім гойсала па двары; з катом, з курамі — драбнатой — яму было нецікава... 3 вялі-кай — амаль з ласіху — каровай адразу ж ніякага сяброўства
не выйшла...
Найболын ласяня пасябравала з гаспадаровымі дзецьмі — з хлопчыкам і дзяўчынкаю. 3 імі яно і дурэла, бегала па два-ры, брала з іхніх рук смачны хлеб, салодкія цукеркі і пернікі, ад іх яно атрымала смешную, нават дураслівую мянушку — Губаты.
Прыдумаў гэта хлопчык. Усё дзівіўся, што ў ласяняці такая гарбатая морда, абвіслая верхняя губа, а пасляі выдумаў: «Гу-баты!»
Спачатку называлі так дзеці, а пасля пачалі гэтак падклі-каць і сталыя.
У адзін з апошніх летніх дзён, у яшчэ раннюю, сівую ад ту-ману раніцу, да якой яго рана стала цвёрдай, зарубцавалася, хоць так і не зарасла шэрсцю, чамусьці прынёс яму вядро з пойлам не босы, яшчэ заспаны хлопчык, а сам гаспадар.
— Ну што, Губаты? Стаў ты ўжо дужы, здаровенькі, то ідзі ў свой дом і жыві, дзе ўсе твае сваякі жывуць... Ідзі да свайго, а пра нас забудзь...
Ляснік замахаў рукамі — і Губаты, зусім не спалохаўшыся, а дурасліва і як дражнячыся, падскочыў, брыкнуў заднімі на-гамі і гайсануў далей, імгненна п'янеючы ад вялікай прасто-ры, бегу, душой адчуваючы, як яму ўсяго гэтага дасюль не ха-пала.
За выганам пачаўся адразу малады лес, які знаёма пахнуў зеленню, смалой, расою, — і ў душы Губатага нешта як варух-нулася, захацелася бегчы, і ён, ужо нічога не помнячы, не азіраючыся, мінуў маладняк і памчаў у глыб лесу. Стары са-соннік яшчэ болей завабіў нечым невядомым, родным, мілым, што ён адчуў такое вялікае шчасце, якое, здаецца, не толькі поўніла грудзі, але і ахмяляла зусім...
... Ап'яненне воляй прайшло, і ён адчуў, што шмат чаго тут не ведае, а вось леснікоў двор знае ўжо да драбніц...
I тут ён пачуў, што яго жаласна кліча хлопчык: «Губаты, дзе ты, Губаты?» Ён зразумеў, што далёка адбегся, пакінуў сваіх сяброў. Падумаў так і затрусіў назад.
Губаты, Губаты! — радасна закрычаў хлопчык і хутка-хутка пабег насустрач.
Ты маніў нам... — папракнуў хлопчык бацьку, калі той паволі падышоў сюды. — Губаты не ўцёк сам, а ты яго вы-пусціў. Як выпусціў бусла, зайчыкаў, дзікіх парасят... Але Гу-батага мы не адпусцім, ён будзе жыць у нас... Я яго буду кар-міць...
I я буду... — паўтарыла за ім дзяўчынка, гэтаксама з па-прокам пазіраючы на маўклівага, як вінаватага, бацьку сваімі вялікімі вачамі, поўнымі слёз...
<span>— Добра вы робіце, дзеці, і нядобра... — нарэшце азваўся ён. — Хораша і люба, што гледзіце так Губатага, але блага, што трымаеце. Ён звер і павінен жыць у лесе. Там яго дом... Пас-цель, яда, воля.... Цяжкабывае дзікаму зверу, калі ягозалішне прыручаць людзі... Гора бывае, бяда... Я ж ведаю...</span>
Буква р на вид легкая а вот на произношение сложная.Наверно в 1 классе все читали рассаказ про женю как он пытался выговорить слово с буквой р.Сама буква очень хорошая и внятная но что бы научится её выговаривать нужно учить азбуку и тогда обязательно всё получится
Сказка про букву "Р":Жила на свете одна буква р она была одиночка.С ней некто не дружил.На душе ей было грустно.Но однажды она по надобилась одному тексту и тогда она увидела много различных букв все посмотрели на неё и стали знакомится.Буква р была удивлена счастлива.И сказала такую фразу:«Если нет друзей то не печалься а просто сам открой свою душу и обязательно найдешь)))
