Ответ:
Объяснение:
Птицы трогаются в путь не все сразу. Первой, как правило, улетает молодежь, появившаяся на свет весной. И, что самое удивительное, хотя молодые ласточки и другие перелетные птицы никогда не бывали в Африке, они безошибочно летят именно в те места, где обычно зимуют их родители. По-видимому, птицы от рождения знают, куда лететь и в какое время. Чтобы не сбиться с курса в длительном странствии, они ориентируются по солнцу, звездам и прежде всего по магнитному полю Земли. Пока не известно, как действует их "внутренний компас", однако установлено, что многие перелетные птицы реагируют на изменения магнитного поля. Конечно, чтобы лететь по определенному курсу, достаточно и этого "компаса". Но ведь ласточки весной возвращаются не только в ту же самую страну, но именно в ту же деревушку, в тот же самый коровник, под крышей которого вылупились из яйца. Можно подумать, что птица, летая над гнездом, где она вывелась, запоминает отличительные черты местности и поэтому безошибочно находит родину. Но поскольку птицы возвращаются не просто в места, в окрестностях которых было их старое гнездо, а, пролетев несколько тысяч километров, прибывают точно в цель, они должны обладать какими-то особыми качествами. Несмотря на самые тщательные исследования ученых, пока еще никто достоверно не объяснил эти необыкновенные способности.Не всегда ласточки гнездятся рядом с человеком, точнее вынуждены они вынуждены гнездиться рядом с человеком, когда нет естественного места для их обитания. Естественным местом их обитания является отвесный берег реки или оврага, не близко к земле и не близко к вершине, чтобы четвероногие хищники не могли погубить птенцов с земли и не дотянулиь с вершины берега, не могли подползти к гнездам. Большие хищные птицы тоже не опасны ласточкиным гнездам - норкам, так как не подлететь с большими крыльями к отвесу и не зависнуть в воздухе, разоряя гнездо. Питания в заводях предостаточно - комаров, мошек, в поймах рек обильная зелень, в которой водится много жучков.
Я не зрозуміла цього питання
Природа як ми
Природа це все що нас оточує. Метелики, звири,собаки, коти. Я дуже люблю собачок и котикив. Вони як ми вона все видчуває. Собачки так як ми вмиють говорити вони гавкають,а котики мявкають. Коли нас хтось вдарить ми ображаємся чи плачим о звири скавчать. Рослини теж коли ми их зирвемо из ихнього кориння вони зивянуть але виростуть нови, але навищо их рвати. Коли можна купити хтучни.Ось и висновок "Природа як ми".
У кожної людини є власні моральні цінності, найсвятіші речі і поняття. І одна з таких цінностей — любов до матері. Не даремно ж про матір пишуть поети і письменники, матір зображують живописці і оспівують музиканти. Перед матір’ю ми у невідплатному боргу за безсонні ночі, проведені біля колиски, за турботу і ласку, за велику материнську любов і за саме життя, подароване нею. Тому любов до матері — найсвятіше людське почуття.<span>
Безумовно, є на світі моральні виродки: матері, які відмовилися від своїх дітей, і діти, які зреклися своїх матерів. Але, на щастя, таких небагато. Більшість людей шанує материнство.</span><span>
Для мене прикладом на все життя залишаться стосунки між членами нашої сім’ї. Моя мама ніколи не вчила мене поважати людей старшого покоління. Вона просто добре ставилась до бабусі, піклувалась про неї, приділяла їй увагу. А коли бабуся хворіла, мама забороняла мені і моєму молодшому братові галасувати. Мама в усьому для нас приклад. Вона не говорить високих слів, а просто виховує нас своїм прикладом.</span><span>
У нашій сім’ї дуже затишна атмосфера. І створила її мама. Вона ніколи не підвищує голосу, завжди доброзичлива і врівноважена. Навіть, коли у наших батьків непорозуміння, це не впливає на інших членів родини. Ніхто не кричить і не стукає кулаками об стіл, як часто буває у наших сусідів, просто батьки йдуть на прогулянку вдвох, а коли приходять, то можна бути впевненим, між ними — мир і злагода. І знову, це завдяки мамі, яка дуже вболіває за сім’ю.</span><span>
Не даремно говорять, що матері невсипущі. Коли я лягаю спати — мама ще не спить, а коли я прокидаюсь — вона вже не спить. Мама страшенно завантажена і на роботі, і вдома.</span><span>
Ми з братом намагаємось якомога більше їй допомагати. Коли батько столярить чи слюсарить, ми з братом намагаємось і допомогти йому і самим навчитися. А ось допомогати мамі на кухні чомусь соромимося. А це так несправедливо, адже моя мама заслуговує найкращого. Щодня я потайки від мами і від друзів вивчаю кулінарні рецепти. Хочу зробити їй подарунок до Восьмого березня — приготувати якусь смачну страву. І в той же час я не хочу, щоб друзі кепкували, що я малий. Проте, якщо жінки опанували чоловічі професії, то чому б представникам сильної статі не спробувати куховарити? Я думаю, мама зрадіє, що в неї такий здібний син.</span><span>
Безумовно, мій найперший обов’язок — хороше навчання. Я намагаюся зробити так, щоб мама за мене не червоніла, щоб її лагідні очі не засмучувалися. Я впевнений, що це мені під силу.</span><span> </span>
Люди завжди прагнули до краси. Це стосувалося не тільки матеріальних сторін життя, наприклад, красивого житла, транспортних засобів або прикрас, але і аспектів відносин між людьми. Навряд чи є на світі така людина, яка ніколи не хотіла допомогти комусь, кому потрібна допомога, безоплатно з чистого душевного пориву. Звичайно, всі люди такі, основною причиною тому служить те, що людина була створена Богом.
Література приносить нам величезну кількість прикладів дивовижних вчинків людей. Звичайно, в ній описується не тільки це, але й злі наміри і дії, шкода, що заподіюється однією людиною іншій і багато чого подібне й поганого. Водночас, як мені думається, найбільш цінним у всіх книгах є приклади того, як одна людина допомагає іншій, як вона демонструє свою доброту, чесність, справедливість та інші красиві людські якості