Розповідається про дівчину 12 років, яка саме переїхала у нову квартиру зі своєю сім'єю. Мамою та молодшим братом Ростиком. В її кімнаті була шафа, але не звичайна, вона була як телепортація, могла перенести в минуле. Ця дівчинка мала ще тітку. Її звали Сніжана, вона саме повинна була вийти заміж, а найголовнішим, що повинно було бути на весіллі-це кораллі( намисто) яке передавалося їй від бабусі. Сніжана дала на час намисто дівчині, а його у неї вкрав Вадим( хлопець в якого вона закохана). Він його продав, а вона шукала гроші як його викупити, бо без намиста не буде весілля. Але якимось магічним образом це намисто опинилося саме в тій загадковій шафі. Вона почала подорожувати в часі зі своїм другом. Та постійно верталася у минуле саме до своїх пращурів. В самому кінці вона залізла у шафу, але побачила як її товариш відвів її до ресторану який був під назвою "Русалонька". Коли вона вийшла зі шафи побачила русалоньку на шафі яка потім зникла.Кінець.
По заявлениям самого Твардовского он описывал жизнь "рядового человека" (если говорить современным молодежным сленгом - жизнь самого низшего в социальной лестнице - ЛОХа). Стиль рассказа был выбран: "от первого лица" - когда человек сам лично рассказывает о себе. Период жизни описанный в рассказе: наиболее тяжелый жизненный период, связанный с отсутствием личного благополучия и наличием риска для жизни. События описанные в рассказе: человек отказывается от создания личного благополучия и создает это благополучие для других. Стиль написания использует: многозначность слов (когда одно и тоже слово может иметь несколько значений и смыслов), народные пословицы, частушки. Цель написания этого рассказа - формирование философских и психологических установок личности на приоритет морально-этических ценностей. Все это и есть тот самый - Русский менталитет.
Пушкин поэт
Замечательней нет
Если в стихи и поэмы взглянуть
Ночью с подушкой совсем не уснуть
Нещодавно я прочитала фантастичний твір «Різдвяна ніч у прозі» Чарльза Дікенса. Головним героєм є Скрудж.
Це стара немічна людина. На жаль, Скрудж не відчував великої любові зі сторони батьків. Його часто залишали у школі, натомість інші діти були вдома у родинному колі. Сумне дитинство наклало відбиток на його подальше життя. Він був злим та самотнім. Можливо, не відчував радість , адже ніколи не святкував чудове свято – Різдво. Єдиною втіхою для нього стали гроші. Вони зробили його черствим та скупим. Адже він мав змогу допомагати іншим, проте ніколи цього не робив. Коли до Скруджа завітав чоловік і попросив грошей для знедолених дітей, його єдиним бажанням було якнайшвидше позбутися прохача. Бо егоїстичне і жорстоке серце не співчувало немічним, взагалі не любило людей.
<span> Наприкінці Скруджа чекав великий сюрприз. Зустріч з трьома духами змінила героя. Він став щедрим, добрим, співчутливим. А головне – відчув дух Різдва. </span>
Умелые руки не знают скуки.
Где хотение, там и умение.
Кто трудиться рад - тот и хлебом богат.