Ответ:тому, що Поліанна була дуже весела і дивна
Объяснение:
1.Описание внешности царевны и её внутренних качеств.(красивая,добрая,трудолюбивая,внимательная)
2.Отношение к ней
других персонажей сказки:
-Чернавки;(ненависть за то что она так прекрасна,страсть погубить её )
Пса Соколки;(любви,переживания"когда царевна яблоко взяла) Семи богатырей;(любовь к её трудолюбию,благодарность) Королевича Елисея(любовь,желание отыскать свою невесту)
3.Поведение царевны: В тереме
богатырей(царевна как только зашла в терем принелась сразу же за уборку,и обед)
- По отношению к окружающим её людям
(со всей любовью,добротой) Заключение.
Отношение
автора к героине(опять повторюсь любовь к героине,так как она очень добрая,трудолюбивая,и красивая)
Кто в теремочке живет?(Русская народная сказка теремок)
1)Фамусов служит по принципу: "А у меня что дело, что не дело, Обычай мой такой: Подписано, так с плеч долой. "
<span>Еще один принцип жизни Фамусова – "«Служить лицам, а не делу» . </span>
<span>Служба для людей его круга – источник чинов, наград и доходов. Низкопоклонство </span>
<span>перед вышестоящими. Они заложены еще дядей Максимом Петровичем, который, выслуживаясь, «сгибался в перегиб» , «отважно жертвовал затылком» . Зато был обласкан при дворе, «пред всеми знал почет». Дядя Максим Петрович идеал для Фамусова.
2)</span><span>Фамусов — чиновник, но к своей службе относится лишь как к источнику дохода. Его не интересуют смысл и результаты труда — только чины.
3)Он хочет по выгоднй отдать замуж свою дочь
4)</span><span>к идеалам </span>
<span>фамусовское общество </span>
<span>1. Покойник был почтенный камергер, </span>
<span>С ключом, и сыну ключ умел доставить; </span>
<span>Богат, и на богатой был женат; </span>
<span>Переженил детей, внучат; </span>
<span>Скончался; все о нем прискорбно поминают. </span>
<span>Кузьма Петрович! Мир ему! - </span>
<span>Что за тузы в Москве живут и умирают! (Фамусов) </span>
<span>2. Учились бы, на старших глядя: </span>
<span>Мы, например, или покойник дядя, </span>
<span>Максим Петрович: он не то на серебре, </span>
<span>На золоте едал; сто человек к услугам; </span>
<span>Весь в орденах; езжал-то вечно цугом: </span>
<span>Век при дворе, да при каком дворе! </span>
<span>Тогда не то, что ныне, </span>
<span>При государыне служил Екатерине. (Фамусов) </span>
<span>Чацкий </span>
<span>1. В науки вперить ум, алчущий познанья. </span>
<span>2. 4. Вольнее всякий дышит </span>
<span>И не торопится вписаться в полк шутов.</span>
Альпійська балада» образ Джулії Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням. «Альпійська балада» образ Івана В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка. Він родом з Білорусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. В полку він нічим не виділявся серед інших піхотинців, за колишні бої отримав три подяки від командування та дві медалі «За відвагу» і думав, що на більше не здатний. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, — з гіркотою думає Іван, — плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”. Івана Терешко, який і в таборі не дозволив себе затоптати, роздавити в нім людину, а після того, як ковтнув повітря свободи і любові, що став ще сильніше, твердіше духом, — він готовий до смертельної сутички з фашистами. Доля підготувала цій людині щось страшніше за смерть: «вибір» Івана, можливо, найнестерпніший для людини, найстрашніший з усіх, які є в повістях Бикова
