Из-за случайной небрежности, помарки педантичный немец не принял чертеж. Отчаявшийся офицер приходит домой чуть ли не плача. Конечно, Верочка не могла видеть мужа в таком состоянии. Поэтому она решается на дерзкий, но неблагородный поступок – обмануть профессора, посадить кусты в том месте, где они были на плане Алмазова.
Заложив в ломбарде последние драгоценности, ночью, героиня убеждает садовника послать своих людей за город, сама едет вместе с ними и мужем, контролирует весь процесс до конца. И лишь когда Алмазов получает долгожданную оценку, Верочка успокаивается. Доволен и герой – мечта его сбылась, он наконец-то поступит в Академию.
Старуха является коллежской секретаршей. злая ,капризная,глупая,бессмысленная женщина.бессердечная,безразличная,но при этом очень религиозная.
Он писал стихотварение про своего лицея
29 июля 1845 года по старому стилю
1. Настрій: веселий, бадьорий.
2. Тема: зображення краси українського села в місячну, зоряну ніч.
Ідея: уславлення рідного краю – Волині, краса якого – неповторна.
Жанр лірики: вірш; вид лірики: пейзажна.
3. Поетичні образи та картини: у вірші постають картини українського села з білими хатками, пишними садками. Дані картини вимальовуються за допомогою поетичних зорових образів сонця, місяця, зір, слухових – соловейка, вітру.
4. Тропи: біленькі хатки, рідна Волинь, вітрець весняний; порівняння: «Ніч обгорнула біленькі хати, немов маленьких діточок мати»; метафора: сонце скотилось, заглянув місяць, заснуло горе, вітрець дише.
Учні 8-11-х класів, здійснюючи аналіз поезії за вищезазначеними пунктами алгоритму, виконують додаткові завдання, з’ясовуючи:
6. Особливості віршування (метрику):
а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна);
б) римування (суміжне, кільцеве, перехресне);
в) віршовий розмір ( а) двоскладова стопа – хорей, ямб; допоміжні стопи –пірихій, спондей; б) трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест).
7. Особливості строфічної будови.
(Різновид строфи: моновірш, двовірш (дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр).
Особливості художньої лексики (авторські неологізми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми).
8. Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання, запитання, оклик).
10.Фонічні засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму.
( Художня фоніка: евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).
