Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»
У главного героя Герасима, была собачка. Как и у каждого пса есть кличка, у него была своя кличка - Муму. Почему Муму? А потому что герой был глухонемым и называть его иначе он не мог, только издавать звук, напоминающее мычание.
Исходя из сюжета, эта собачка меняет жизнь героя. Вот поэтому рассказ назван "Муму"
Семь богатырей:семь богатырей все равны как на подбор с ними дядька Черномор.7молодых парней в золотой чешуе все они из моря выходят,а величественный Черномор с бородой приказ им отдаёт.
1) ревизия нравов
2) описание
Полное название, наверно "Сказка о рыбаке и рыбке"