<span>Любого человека, выделяющегося из общей массы тем, что старается сделать что то хорошее, но делает это неуклюже и наивно, все его попытки обречены на провал, а сам человек кажется окружающим не от мира сего. Такие и сейчас встречаются, выжить им тяжелее, чем Дон Кихоту в своё время, времена нынче для таких тяжёлые.
</span>
Альпійська балада» Биков короткий зміст Середина Великої Вітчизняної війни. Події проходять біля Лахтальскіх Альп в таборі з бранцями. Всю ніч було бомбування, а на ранок бранці знайшли в старому цеху бомбу. Вони замінили детонатор і вирішили скористатися шансом. Військовополонені задумали віддати бомбу Івану Терешко. Несподівано підійшов німець і покликав юнака, щоб той почистив його взуття. Недалеко трудилися каторжниці і одна з них презирливо дивилася на Івана. Хлопець схопився і стукнув офіцера в обличчя. Німець дістав пістолет, але пролунав вибух і весь завод був у хмарі пилу. Терешко вирвав у німця зброю і втік. Він перестрибнув паркан і впав на картопляне поле. Наприкінці поля був ліс, але дістатися туди герой не зміг — не дали фашистські собаки. Одну вдалося пристрелити, іншій в сутичці зламати шию. У лісі утікач побачив, що за ним хтось йшов. Це була молода, тендітна італійська дівчина з чорними очима по імені Джулія. Вдалині виднівся ще один полонений. Зайвий «баласт» Івану був не потрібен, але необережну супутницю він не залишив. Герой біг швидко. Тільки зараз він бачив, що залишився без взуття і рану від укусу пса. Вночі в ущелині втікачів застала злива. Заснулому Терешки снилося одне і те ж, немов він знову потрапляє в полон. Було це недалеко від Харкова, Іван отримав травму і отямився в полоні. З ранку дівчина розбудила хлопця. Пара пояснювалася на російсько-німецькою мовою. Юнак планував дійти до Трієста, де повинні були бути союзники. Основне завдання — знову не потрапити в полон. Йдучи з ущелини молоді люди забрели в темний сосновий ліс. По дорозі їм зустрівся місцевий селянин, чоловік поважного віку. Іван погрожував йому зброєю і забрав хліб з курткою, так як для подальшого шляху потрібні були одяг і їжа. Джулія і Іван втекли якнайдалі і присіли поїсти. Пролунав звук пострілів. Хлопець помітив того самого втікача, який слідував за дівчиною. Він біг за героями весь цей час, фашисти стріляли. В’язень упав додолу, замовк звук пострілів. Полонені стали швидше покидати це згубне місце. Ваня не раз тікав з табору. При останній спробі він опинився на Україні. Хлопця побачили німці, коли він хотів знайти провізію. Іван зник у якійсь хаті, але незабаром дружина господаря його видала. Далі на очі героя знову попався той самий в’язень. Живий! Гефтлінг йшов по п’ятах і просив поїсти, тому довелося йому дати шматочок цінного хліба. Іван вважав, що добром це не скінчиться, але пристрелити слабкого в’язня не міг. Втікачі вибралися на стежинку і вирушили далі. Холод пронизував їх тіла, табірний одягу не зігрівав. Італійка повідала про себе. Дівчина була з багатого сімейства, але втекла заради коханого комуніста. Джулія вірила, що СРСР — казкове місце, де живе радість і щастя. Юнак не зумів сказати їй, як там жилося насправді .. Увечері йшов сніг. Терешко просувався далі, але супутниця йти вже не могла. Тоді хлопцеві довелося нести її на собі. Вранці їм вдалося спуститися в місце, де були луки. У Івана ніколи не було коханої. Після смерті тата головним у сім’ї став він, було не до кохання. З боку він спостерігав за любовними відносинами між юною медсестрою і старшим лейтенантом, у якого служив. Все виглядало серйозно, але після загибелі лейтенанта дівчина знайшла іншого. Іван був упевнений, що всі дівчата такі ж вітряні та непостійні. На просторому лузі, де опинилися в’язні, росла суниця. Вперше вони поїли. Терешко хотів розповісти правду про Радянський Союз, але італійка вперто відмовлялася слухати. Їй хотілося вірити в ту світлу казку, заради якої вона і жила. Іван в очах Джулії виглядав справжнім героєм, хоча сам він думав інакше. Терешо вважав, що краще застрелитися, ніж потрапляти до фашистів. Любовне почуття між молодими людьми виникло несподівано, захопивши їх цілком … Закохана пара змогла провести на чудовому лузі лише добу — більшого їм було не дано. Тут знову з’явився той самий в’язень, йому вдалося наздогнати їх. Знову довелося дати йому хліб. Собачий укус давав про себе знати, нога Івана боліла і кровоточила. Згодом вязень зник ненадовго, а потім з’явився знову в компанії фашистів. Каторжники бігли знову. Терешко не міг швидко йти через рани, дівчина всіляко допомагала йому. Потім Джулія молила не використовувати патрони, кілька залишити, щоб не дістатися фашистам живцем. В’язні добігли до ущелини, внизу — прірва. Німці перестали їх переслідувати, бо знали про це. Але тут Іван побачив знизу замет і кинув дівчину в нього. Сам туди не стрибнув, заважала хвора нога. На юнака кинулися фашистські пси і загризли на смерть. Через роки після війни рідня Терешки отримала лист від Джулії Новеллі. Її врятували партизани, після вона стала трудитися в Союзі боротьби за мир. У Івана залишився син — Джованні, якого Джулія змусила вивчити російську мову. Італійка завжди пам’ятала коханого і шкодувала, що немає жодного його фото … Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: світова література
Джерело: http://dovidka.biz.ua/alpiyska-balada-korotkiy-zmist/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Доктор Айболит краткое содержание
Айболит- доктор который проводит свой день за тем, что принимает больных зверей поддеревом. Добрый доктор, не отказывает ни кому и каждому старается помочь. Его пациенты: Лиса ужаленная осой, псу которого курица клюнула в нос. А зайчонку потерявшему лапки после наезда трамвая, пришивает их обратно, да так хорошо, что он уже через минуту пускается в пляс. Так продолжается день за днем, но вот однажды к Айболиту приезжает верхом на кобыле шакал. Шакал приехал не просто так, а привез с собой телеграмму из Африки. В телеграмме, автором которой является Гиппопотам, рассказывается что, звериные детки в Африке страдают: бронхит, дифтерит, скарлатина, ангина, малярия и даже аппендицит. Добрый доктор не в силах отказать, он решает ехать в Африку лечить больных зверят. Собрав все необходимое, Айболит узнает у Шакала, что Гиппопотам живет у широкой Лимпопо, на горе Фернандо-по, после чего незамедлительно отправляется в путь.
Путь который лежит перед Айболитом невероятно большой, но он не зная усталости бежит, по полям, лесам и лугам, когда силы покидают его, он не может даже присесть отдохнуть, а просто падает лицом в снег. К доктору который выбился из сил и не может дальше продолжить свой путь, на помощь приходит стая волков, которые везут его до берега моря. Теперь на помощь Айболиту приходит, выплывший на берег Кит. Не растерявшийся доктор, оседлав Кита, плывет на нем как на пароходе. После моря, на пути доброго доктора встают горы, думая о бедных, больных зверят, он начинает карабкаться вверх. И в этот раз ему на помощь, приходят орлы, они сажают Айболита себе на спину и везут в Африку.
В Африке, уже все заждались доброго доктора, ведь он их последняя надежда на выздоровление. У бегемотиков сильно болят животы. Маленькие страусята, даже визжат от боли. Акулята, детки акулы, мучаются зубной болью уже двенадцать суток. Кузнечик с вывихнутым плечом, не может скакать и только лежит, и зовет доктора Айболита.
И вот верхом на Орлах с небес спускается Айболит. Все звери в полном восторге и детки и взрослые. Айболит в свою очередь приветствует встречающих его, тем что сняв свою шляпу машет им. Приземлившись Айболит сразу же принимается за работу. Для того, что бы животики перестали донимать бегемотиков, он дает им шоколадки и меряет им температуру. Верблюжата и Тигрята выздоравливают получив порцию гоголя-моголя. Десять дней и ночей, не покладая рук доктор Айболит лечит африканских зверей. Все десять дней, добрый доктор Айболит, не ест и не пьет, а все время лечит и ставит градусники. И вот спустя десять дней, все животные излечены и здоровы. Радости детей и взрослых, нет предела. Все радуются и танцуют, все абсолютно здоровы и пускаются в пляс. А, Гиппопотам даже читает хвалебные стихи в честь доброго доктора Айболита.
Слава, слава Айболиту!
Слава добрым докторам!
Это пословица про дружбу.Она значит,что другу во всём помогать нужно.Но если он например сделал что-то плохое,а говорит что бы ты взял вину на себя,то это и значит что себя не губи. Конечно нужно помогать друзьям,но не во вред себе.
