Там про мужчину одного не помню его имени . сам он себе не разрешал не каких подарков . был обычный человек . Однажды он накопил деньги на шинель ( пальто такое ) и все хвалили шинель говорили что бы он проставился так сказать . и в переулке и у него отобрали эту шинель он тасковал по ней и умер и по том были слухи что в этом переулке ходит его призрак . а лучше прочитай на брифли из меня не лучший рассказчик
Ответ:
Потому что Андрий полюбил девушку враждебного народа.
Объяснение:
Андрий по натуре своей - романтик, он больше склонен к чувствам и нежным порывам, чем его старший брат или отец - Тарас Бульба. Поэтому любовь для него важнее
Делириум ! Вообще это трилогия-Делириум, Пандемониум, Реквием
Почитай, крутая книга)
Е́мма Іва́нівна Андіє́вська народилася 19 березня 1931<span>, </span>Сталіно<span>, нині </span>Донецьк<span> — </span>українська письменниця<span>, поетеса та </span>художниця<span>, що працює у стилі </span>сюрреалізму<span> та </span>герметизму.
Емма Андієвська є авторкою двадцяти дев'яти поетичних збірок, п'яти книжок короткої прози, трьох романів та понад дев'яти тисяч картин. Художні виставки малярки проводилися в США<span>, </span>Канаді<span>, </span>Франції<span>, </span>Німеччині<span>, </span>Австралії<span>, </span>Бразилії<span>, </span>Ізраїлі<span>, </span>Україні<span> та </span>Швейцарії<span>.
</span><span>Більшу частину свого життя Андієвська провела поза Україною, проживаючи в </span>Мюнхені<span> та </span>Нью-Йорку<span>.
</span>Початок війни<span> застав родину Андієвської у Києві. Тоді ж загинув батько письменниці — його було безпідставно розстріляно </span>радянською владою<span>.
</span>Емма Андієвська зростала у російськомовному<span> середовищі, проте ще у дитячому віці усвідомила власну </span>українську ідентичність<span> й прийняла </span>українську мову,[13]<span> яку вперше почула у </span>Вишгороді<span> у віці шести років. Відтоді письменниця вирішила писати лише українською, яку вона сприймала як мову пригнічених. Завданням для себе авторка визначила «створити українську державу в слові». Пізніше, щоправда, для того, аби показати власну незалежність від мов, Андієвська написала декілька віршів </span>англійською<span>, </span>німецькою<span> та </span>французькою<span> мовами.</span>
