<span>Хитропопый мужик хотел сколотить состояние, мошенничал, но в итоге облажался.</span>
Кирибеевич уважает только Царя, другие для него - никто. Калашников же наоборот уважает Царя, церкви, Кремль и сам народ.
В этом диалоге был моральный поединок, в котором победу одержал Клашников. Он сказал, что не позорил он жены чужой, не разбойничал ночью темною, не таился от свету белого. Ведь совершил этот грех Кирибеевич. И дух Кирибеевича ослаб, он боялся, что о его грехе узнает сам царь, а потому, в физическом поединке, когда физические силы были равны, победил Калашников.
Ответ:
Что я могу.
<em>В</em><em> </em><em>этом</em><em> </em><em>мире</em><em> </em><em>у</em><em> </em><em>каждого</em><em> </em><em>свой</em><em> </em><em>талант</em><em>, </em><em> </em><em>каждый</em><em> </em><em>может</em><em> </em><em>сделать</em><em> </em><em>то</em><em>, </em><em>что</em><em> </em><em>другие</em><em> </em><em>не</em><em> </em><em>могут</em><em> </em><em>сделать</em><em>. </em><em>Этим</em><em> </em><em>каждый</em><em> </em><em>человек</em><em> </em><em>чес</em><em> </em><em>то</em><em> </em><em>отличается</em><em> </em><em>от</em><em> </em><em>других</em><em>. </em><em>Мне</em><em> </em><em>бы</em><em> </em><em>хотелось</em><em> </em><em>рассказать</em><em>, </em><em>что</em><em> </em><em>я</em><em> </em><em>могу</em><em>. </em><em>Когда</em><em> </em><em>мне</em><em> </em><em>было</em><em> </em><em>шесть</em><em> </em><em>лет</em><em>, </em><em> </em><em>я</em><em> </em><em>увидел</em><em>(</em><em>а</em><em>) </em><em> </em><em>как</em><em> </em><em>дедушка</em><em> </em><em>с</em><em> </em><em>папой</em><em> </em><em>играют</em><em> </em><em>в</em><em> </em><em>шахматы</em><em>. </em><em>После</em><em> </em><em>этого</em><em> </em><em>мне</em><em> </em><em>тоже</em><em> </em><em>хотелось</em><em> </em><em>этому</em><em> </em><em>научиться</em><em>. </em><em>Спустя</em><em> </em><em>год</em><em> </em><em>я</em><em> </em><em>все</em><em> </em><em>так</em><em>и</em><em> </em><em>научилась</em><em>(</em><em>лся</em><em>) </em><em> </em><em>играть</em><em>. </em><em>Меня</em><em> </em><em>начали</em><em> </em><em>отправлять</em><em> </em><em>на</em><em> </em><em>соревнования</em><em> </em><em>по</em><em> </em><em>шахматам</em><em>, </em><em> </em><em>в</em><em> </em><em>нашем</em><em> </em><em>классе</em><em> </em><em>в</em><em> </em><em>шахматы</em><em> </em><em>так</em><em> </em><em>хорошо</em><em> </em><em>мог</em><em>(</em><em>ла</em><em>) </em><em> </em><em>играть</em><em> </em><em>только</em><em> </em><em>я</em><em>. </em><em>Через</em><em> </em><em>два</em><em> </em><em>года</em><em> </em><em>я</em><em> </em><em>подумал</em><em>, </em><em>что</em><em> </em><em>мне</em><em> </em><em>хочется</em><em> </em><em>уметь</em><em> </em><em>не</em><em> </em><em>только</em><em> </em><em>играть</em><em> </em><em>в</em><em> </em><em>шахматы</em><em>. </em><em>Я</em><em> </em><em>начал</em><em>(</em><em>а</em><em>) </em><em> </em><em>увлекаться</em><em> </em><em>математикой</em><em>. </em><em>Сначала</em><em> </em><em>было</em><em> </em><em>тяжело</em><em>, </em><em>но</em><em> </em><em>потом</em><em> </em><em>математика</em><em> </em><em>для</em><em> </em><em>меня</em><em> </em><em>была</em><em> </em><em>самым</em><em> </em><em>легким</em><em> </em><em>предметам</em><em>. </em><em>Ме</em><em>начали</em><em> </em><em>отправлять</em><em> </em><em>на</em><em> </em><em>олипмиады</em><em>. </em><em>Мне</em><em> </em><em>всегда</em><em> </em><em>удавалось</em><em> </em><em>занимать</em><em> </em><em>первые</em><em>, </em><em>вторые</em><em> </em><em>и</em><em> </em><em>иногда</em><em> </em><em>третьи</em><em> </em><em>места</em><em>. </em><em>Мои</em><em> </em><em>учитель</em><em> </em><em>гордился</em><em> </em><em>мной</em><em> </em><em>так</em><em> </em><em>же</em><em>, </em><em>как</em><em> </em><em>и</em><em> </em><em>мои</em><em> </em><em>родители</em><em>. </em><em>Тогда</em><em> </em><em>я</em><em> </em><em>выделялся</em><em> </em><em>(</em><em>ась</em><em>) </em><em>не</em><em> </em><em>только</em><em> </em><em>шахматам и</em><em>, </em><em>но</em><em> </em><em>и</em><em> </em><em>математикой</em><em>. </em><em>Это</em><em> </em><em>занятия</em><em> </em><em>который</em><em> </em><em>я</em><em> </em><em>у</em><em>м</em><em>е</em><em>ю</em><em> </em><em>делать</em><em> </em><em>чуть</em><em> </em><em>лучше</em><em>, </em><em>чем</em><em> </em><em>другие</em><em>. </em><em>Сейчас</em><em> </em><em>я</em><em> </em><em>хочу</em><em> </em><em>найти</em><em> </em><em>в</em><em> </em><em>себе</em><em> </em><em>еще</em><em> </em><em>одну</em><em> </em><em>особенно</em><em>, </em><em>то</em><em> </em><em>что</em><em> </em><em>у</em><em> </em><em>буду</em><em> </em><em>уметь</em><em> </em><em>делать</em><em>. </em>
<span>Сказка о том, как к сыну кузнеца попадает Волшебная Звезда, с этих пор его жизнь меняется, и он становится способен путешествовать по Волшебной стране.</span>
Дік Сенд — сирота, виховувався в дитячому будинку. Навіть ім’я він одержав на честь жалісливого перехожого, котрий його знайшов, а прізвище йому дали на згадку про місце, де його знайшли. Хлопчик був розумним, у чотири роки вже вмів читати, писати і рахувати. У вісім років він пішов юнгою на корабель, де так добре себе зарекомендував, що капітан Хелл познайомив його з власником судна Велдоном, і той віддав хлопця до школи.
У п’ятнадцять років Дік ступив на палубу одного з кращих кораблів Велдона «Пілігрим» новачком-матросом. Він виявився дуже вправним моряком, розумним, тому коли капітан вирушив на полювання за китом, то доручив корабель саме Діку Сенду.
<span>Трапилося нещастя: капітан разом із моряками у шлюпці загинув. І Дік бере усю відповідальність за життя команди й пасажирів на себе. Йому довелося пережити і катастрофу судна, і жорстокий обман Негору, і страшну подорож по африканських джунглях та болотах. Але він мало думав про себе, уболіваючи за долю місіс Велдон, маленького Джека та інших своїх друзів. Кмітливість, витривалість, мужність і відповідальність, а також добрий друг допомогли Дікові врятувати себе й інших.</span>
