Вот под пяту-пяту воробей пролетит.
Если «под пяту воробей пролетит» – значит, каблуки у Микулиных сапожек какие: низкие или высокие? (Высокие.) Каблуки такие высокие, что может воробей пролететь. «Шилом пяты, под пяту воробей пролетит», – каблуки у Микулиных сапожек очень тонкие и высокие.
Около носа хоть яйцо прокати.
«Носы востры... около носа хоть яйцо прокати», – носы у сапожек острые и такие ровные, что можно яйцо прокатить.
У оратая шляпа пуховая,
А кафтанчик у него черна бархата.
Как видишь, пахарь вышел на работу в поле в нарядной одежде, словно бы на праздник.
Девчачье сочинение получилось( слава Богу за фантазию)
Привет, мой личный дневник! Вот сижу я в интернете. Вообще-то я всегда после занятий бегу к компу. Простите, бегу к компьютеру. Мне как и всем надо отдохнуть после школы. Влезаю, да что такое! Захожу на сайт и переписываюсь с подругой. Она -просто замечательный человек! Талантливая, умная- она столько иностранных слов знает, добрая, ну и как все девочки красивая. А самое главное в ней знаете что? Да конечно вы не знаете! А я вам скажу: она храбрая. Я с ней в комментариях к авке одной девчёнки (для непросвященных говорю: авка- главная фотография на страничке) познакомилась. Девочки писали обидные отзывы о фотографии, потом начали обсуждать даже никнэйм - псевдоним девочки, выкинувшей, то есть выложившей фото. А моя , кстати сказать её зовут Настя-девяносто-восемь. И девяносто-восемь - это не возраст не подумайте! Так вот, моя подруга написала в комментариях: " Хватит вам обсуждать! А если бы на вас так? Не подумали что ли? Она такой человек как и вы! Может у нее чувства есть и ей обидно будет! И к тому же она не виновата, что у нее ноги от ушей растут!"
Вот. Ведь правда храбрая? Она одна на миллион! Да что там! На все семь миллиардов! Ради такого друга нужно переконопатить, простите от этого слова отделаться не выходит оно дедушкино, нужно перечитать все комментарии и просмотреть все страницы и обойти весь земной шар. Хотя обычно он ближе чем нам кажется!
Бүгін мен автобустан шығып , кəрі атаға автобустан түсуге көмектесіп,ата маған риза болды. Ал қазіргі балалар кəрі адамдарға да көмектеспейді.
Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.Прекрасний приклад всього вищесказаного був приведений автором прекрасного твору про пригоди маленького хлопчика Льоньки під назвою «Звук Павутинки» авторства Віктора Близнеця. Хлопчик жив з батьками в невеликому селі, де, на превеликий його жаль, не було ні єдиного його однолітка. Саме з цієї причини Льонька був повинен займатися всіма справами самостійно – дитина сама шукала собі заняття і розваги. Звичайно, для людини важлива компанія, але якщо проводити час на природі, можна знайти собі справу навіть за умови перебування на самоті. Так що хлопчикові вдалося впоратися з цією проблемою – він гуляв по двору, запускав кораблики і використовував всі ті переваги і привілеї, які дає йому рідна земля і природа в цілому.Наша українська земля в широкому розумінні цього слова дуже красива. Кожен, хто коли-небудь спостерігав за природними явищами, а таких людей завжди була абсолютна більшість, розуміє, наскільки добре вони позначаються на людині, наскільки сильно вони допомагають їй справитися з проблемами і забути про всі можливі неприємності і негаразди. Хочеться вірити в те, що природа рідної землі буде збережена і стане по-справжньому безсмертною. З журбою можна спостерігати за тим, як недбало люди іноді ставляться до природи, але в той же час варто помітити, що останнім часом цим проблемам стали приділяти все більше уваги.Коли настрій поганий і у людини складається думка, що всі навколо налаштовані проти неї, що у світі просто перестало існувати добро, їй необхідно в першу чергу опинитися на природі. Там з нею станеться таке ж перетворення, як це було з маленьким Льонькою з оповідання Віктора Близнеця. На природі людина зможе перевести свою увагу на новий, який живе за своїми правилами і законами, світ, який неймовірно гарний і добрий у своїй гармонії. <span>Думається, що до подібних висновків можна прийти навіть без використання літератури, але якщо такі приклади дійсно потрібні, в їх якості можна використовувати розповідь Віктора Близнеця «Звук Павутинки», відповідно до змісту якої стає чітко зрозуміло, що земля наша безсмертна, добра, вічна і красива.</span>
<span>Фольклор делится на две группы - обрядовый и необрядовый. К обрядовому фольклору относятся: календарный фольклор (колядки, масленичные песни, веснянки) , семейный фольклор (семейные рассказы, колыбельные, свадебные песни, причитания) , окказиональный (заговоры, заклички, считалки) . Необрядовый же фольклор делится на четыре группы: фольклорная драма, поэзия, проза и фольклор речевых ситуаций. К фольклорной драме относятся: театр Петрушки, вертепная драма, религиозная драма. К фольклорной поэзии относятся: былина, историческая песня, духовный стих, лирическая песня, баллада, жестокий романс, частушка, детские стихотворные песни (стихотворные пародии) , садистские стишки. Фольклорная проза опять же делится на две группы: сказочную и несказочную. К сказочной прозе относятся: сказка (которая, в свою очередь, бывает четырёх типов: волшебная сказка, сказка о животных, бытовая сказка, кумулятивная сказка) и анекдот. К несказочной прозе относятся: предание, легенда, быличка, мифологический рассказ, рассказ о сне. К фольклору речевых ситуаций относятся: пословицы, поговорки, благопожелания, проклятия, прозвища, дразнилки, диалоговые граффити, загадки, скороговорки и некоторые другие. Существуют и письменные формы фольклора, такие как письма счастья, граффити, альбомы (например, песенники). </span>
