Відома повість Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала» розкриває перед читачами не тільки цікавий сюжет, повний незвіданого і цікавого, у зв’язку з участю в сюжеті нечистої сили, а й кілька цікавих образів. Аналізувати ці образу теж цікаво, адже кожен з них відігравав неповторну і унікальну по-своєму роль і визначав подальший розвиток повісті та її закінчення.
Найпростіше аналізувати і простежувати розвиток образу Петруся. Цей молодий хлопець був схожий на багатьох в його віці. Прагнув бути сильним, вирішувати проблеми навіть самого складного характеру. Так, його матеріальне становище було зовсім незавидним, і тому він змушений був працювати в іншого героя повісті, Коржа, у досить несприятливих умовах. Більше того, коли Петрусь піддався ніжному почуттю і полюбив дочку Коржа, той просто оскаженів і захотів його побити. У той момент тільки плач сина Коржа зміг перешкодити цьому здійснитися. Трагедійність образу Петруся розкривається тим, що йому так і не судилося стати щасливим у своєму шлюбі. Він зміг стати багатшими, але для цього йому довелося здійснити дії, продиктовані йому представником нечистої сили, Басаврюком.
Батько коханої Петруся по імені Корж теж не являє собою надто складний образ. Він найняв Петруся на далеко не найкращу роботу, був про нього не найкращої думки і тому так сильно розгнівався, коли дізнався, що між його донькою і Петрусем виникають якісь ніжні стосунки. Він не хотів видавати її за бідняка. Втім, коли Петрусь зміг стати багатшими, він закотив їм пишне весілля. Зрештою, фактично Корж залишився ні з чим і став жертвою власної жадібності. Якби він не поставився більш лояльно до бідного Петруся, той не мав би йти і допомагати Басаврюку.
<span>Центральним у повісті є образ Басаврюка. Спочатку він описується як людина, яка робить неприємні для всіх речі, але ніхто не може його покарати. Він вносить смуту в життя всіх інших дійових осіб повісті, пропонуючи зробити Петрусю те, що той робити не повинен був. Басаврюк був зацікавлений в тому, щоб Петрусь зірвав цвіт папоротника, оскільки таким чином він міг вказати Басаврюка на те місце, де перебувати скарб. Як стає остаточно зрозуміло в самому кінці повісті, саме Басаврюк є тим представником нечистої сили, який користувався людьми і через які у них траплялися всі ті неприємності.
</span>
Я сам в обычной жизни _вижу в простых, окружающих меня людях, ненужна запятая. Впрочем сочинение отличное.
Маша любила отца и была послушной дочерью. Она не могла его ослушаться, поэтому по повелению Кирилы Петровича вышла замуж за старого нелюбимого князя Верейского.
С князем Верейским Маше поначалу было интересно. Её забавляли его рассказы, визиты в Арбатово, званые обеды, фейерверки и прочие забавы. Но когда девушка узнала, что старик хочет на ней жениться, то написала ему письмо с просьбой смилостивиться и отказаться от сватовства. Князь показал письмо Кириле Петровичу, разразился скандал и венчание произошло незамедлительно. Опоздавший Дубровский попытался освободить Машу, но она отказалась, потому что дала клятву в церкви перед Богом быть верной женой хоть и нелюбимому, но повенчанному с ней мужу.
Теперь о Дубровском. Когда он появился в Покровском под видом учителя-француза, Марья Кириловна относилась к нему как к прислуге. Но после того, как он хладнокровно убил медведя, заявив, что не позволит шутить над собой, потому что имеет чувство чести и достоинства, девушка поняла, что учитель -- смелый, гордый и решительный человек. Отношение к нему изменилось. А когда француз начал давать ей уроки музыки, Маша влюбилась, даже не осознавая этого. Она не перестала любить и когда узнала, что под личиной Дефоржа скрывается Дубровский. И хоть немного страшилась будущего, но полностью доверила Владимиру свою судьбу.
<span>И если бы не роковые стечения обстоятельств, гнев отца и настойчивость князя, то Марья Кириловна была бы не Верейской, а Дубровской.</span>
Советую зайти на сайт Brifly.ru (не помню как точно пишется) там краткие пересказы любых книг. Поищи там