В сказке "Руслан и Людмила" олицетворением печенегов стал Змей. Поскольку в праславянские времена от набегов кочевников спасались рвами, вырытыми вдоль Днепра. Эти рвы называли Змиевыми.
В данной сказке Змей - это собирательный образ, характеризующий врага вообще, а не конкретно печенегов.
Переход от раннефеодального к к периоду развитого феодализма был обусловлен возникновением и ростом городов,быстро ставшими центром ремёсла и обмена , а также широким развитием производства. Это были качественно новые явления в феодальном обществе, оказавшие значительное воздействие на его экономику, политический строй и духовную жизнь. Поэтому 11 столетие - это столетие когда в большинстве стран Зап. Европы в основном уже сложились города, которые являлись хронологическим рубежом между ранним средневековьем и периодом развития феодализма
Внесем все под один знак корня и выполним умножение.
Ответ:Друга половина 16 - перша половина 17 ст. - це час великих змін для українського містобудування. Старі міста, розбудову-ючися, набували нових архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Кам’янець, Острог. Виникали й нові міста. З-поміж них - Жовква, Броди, Станіслав (нинішній Івано-Франківськ), що закладались як фортеці-резиденції магнатів.
Містобудування в українських землях 16 ст. - початку 17 ст. зазнавало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Та це й не дивно, адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторам-європейцям. Приміром, чимало пам’яток Львова створив італієць Павло Римлянин. Так, у 1591 р. він уклав угоду з львівським братством про будівництво нової Успенської церкви, бо стару було пошкоджено пожежею.
З-поміж пам’яток тогочасного ренесансного світського та церковного будівництва вражає ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - будинок Корнякта, Чорна кам’яниця; пам’ятки, пов’язані із львівським Успенським братством, - Успенська церква, каплиця Трьох Святителів, вежа Корнякта. Ім’ям заможного купця грецького походження Костянтина Корнякта названо ще одну цікаву тогочасну пам’ятку Львова - житловий будинок на площі Ринок, зведений 1580 р. архітектором-італій-цем Петром Барбоном. Споруда зазнала пізніших перебудов, але не втратила своєї самобутності. Будинок Корнякта - єдина споруда в тогочасній забудові міста, зведена на двох будівельних ділянках, що дало змогу розпланувати внутрішній двір з відкритими аркадами-лоджіями, які оточують подвір’я з трьох сторін.
Объяснение: