Ішов підпасок і тягнув позад себе батіг, потім хвацько стрельнув ним, сказавши дядькові Степану, що йому потрібен кінь для приводу. Шептало зіщулився від звуку батога, шарпнувся разом з іншими кіньми в закуток й гидливо підібрав губи, бо ненавидів табун, гурт і загорожі. Спочатку бригадні коні глузували з нього, потім самі стали його обходити.
Неприємна, знайома млявість — провісниця всяких прикростей — закралася в груди коневі. Звичайно, візьмуть його, хоча завтра вихідний і хотілося 6 відпочити. З конюхом у Шептала особливі стосунки: той його не б’є, не посилає на важку роботу, бо він — білий кінь, а потрапив у бригадне стовпище через злий випадок.
І все-таки вибір упав на Шептала, який вважав принизливим для себе цілий день ходити по колу або в упряжі по вулицях святкового міста (хай соромно буде людям, які загнуздали його, білого коня!).
Шептало шукав виправдання конюхові — значить, він не міг інакше вчинити. Ще коли його, молодого й гордого, привчали до упряжі, ганяли до сьомого поту, до кривавих рубців, він зрозумів, що люди рано чи пізно його зломлять, тому краще прикинутися покірним. Він не розумів деяких коней, котрі на кожному кроці намагалися суперечити, огризатися, адже цим нічого не досягнеш, окрім батога.
Шептало йде трохи ззаду й уявляє, що не його женуть на водопій, а він жене і табун, і конюха разом з ними. Він піднімає голову й ласкаво, заклично ірже. Але його тут же наздоганяє Степанів батіг і лайка. Образа була така несподівана, така болюча, що Шептала охопив відчай. Він побачив своє підневільне, принизливе становище без прикрас.
<span>Пугачев, что о нем
можно сказать, в начале рассказа представляется бедным, получает подарок
, шубку от главного героя. затем чуть пожже, он представляет из себя
короля, захватчиков, показывает свое милосердие, перед главным героем
тем что не казнит его.
Швабрин, любищий дочь миронова, Машу, так же в конце предстовляющий отрецательного героя.
Маша дочь миронова любищаяя главного героя.
Савельич - слуга, следующий за своим хозяйном по всюду, выручая его из неприятностей
Надеюсь помогла)
</span>
В греческой мифологии - сын тегейского царя Алея и Нееры, брат Ликурга, Кефея и Авги.
Амфидамант вместе с Кефеем участвовал в походе аргонавтов за золотым руном.<span>
</span>