Клімат формується під впливом тісно пов'язаних між собою чинників, які в кожному конкретному регіоні Землі мають свої особливості. Насамперед це сонячна радіація,
характер земної поверхні і циркуляція атмосфери. Взаємодія цих чинників, їх інтенсивність і особливості впливу характеризуються певною територіальною індивідуальністю. В свою чергу, кожен з перелічених чинників формується під дією елементів, яким також властиві свої індивідуальні географічні ознаки.
Важливу роль у кліматоутворенні в Україні відіграє сонячна радіація, величина якої залежить від інтенсивності і тривалості надходження енергії Сонця, прозорості атмосфери, характеру поверхні Землі тощо. Енергія Сонця, в свою чергу, залежить від висоти його над горизонтом, тривалості дня.
Україна займає порівняно велику площу, що істотно впливає на різницю між висотою Сонця над північними і південними її районами. Взимку (22 грудня) опівдні на півночі висота Сонця становить 15°, на півдні — 23°, влітку (22 червня) — відповідно 60 і 68°.
Щодо тривалості дня, то влітку вона на півночі на 1-2 години більша, ніж на півдні. Більша тривалість дня на півночі в теплу пору року частково компенсує тут, порівняно з півднем, дещо менше надходження сонячної радіації внаслідок нижчої висоти Сонця. Це дуже важливий чинник, що поліпшує умови розвитку землеробства, зокрема вирощування сільськогосподарських культур так званого довгого дня (наприклад, льону-довгунця).
Загальна кількість променевої енергії, яка досягає земної поверхні, називається сумарною сонячною радіацією. Сумарна сонячна радіація вимірюється в кілокалоріях (ккал) або в мегаджоулях (МДж) на одиницю площі (1 м кв). На території України сумарна сонячна радіація зростає з північного заходу (до 4190 МДж/м кв) на південний схід (близько 5200 МДж/м кв) (мал. 26). Причому велика кількість сонячної радіації, що складається з прямої та розсіяної, відбивається від поверхні. Відношення відбитої сонячної енергії до сумарної кількості енергії, що надходить на земну поверхню, називається альбедо Землі; визначається у відсотках. Показник альбедо на північному заході вищий (близько 25 \%), ніж на південному сході та півдні (16-18 \%). Особливо значний цей показник за наявності снігового покриву (до 80 \%); від водної поверхні сонячна радіація майже не відбивається.
Різниця величин надходження і витрати тепла, зумовлена сонячною радіацією, формує величину радіаційного балансу. В умовах України середня багаторічна величина радіаційного балансу додатня і не перевищує 1700 МДж/м кв. На півдні Кримського півострова вона зростає до 2400 МДж/м кв.
1.Природно-территориальные комплексы (ПТК)-это относительно однородные части географической оболочки,которые формируются в результате длительного взаимодействия компонентов природы на определённых территориях:геологического строения,рельефа,климата,воды,почв,микроорганизмов,растительности и животного мира.
2.Самые крупные ПТК-природные комплексы океанов и материков.
Средние природно-территориальные комплексы-пустыня Сахара,тайга Сибири
Мелкие ПТК-природный комплекс болота в какой-либо области,природный комплекс лагуны Черного моря(какая-то конкретная местность.
3.Различия есть-сама среда
ПТК более разнообразны на суше,т.к она наиболее обитаема и обжита людьми.
4.Свойства географической оболочки:
1.Географическая оболочка отличается отличается очень большой сложностью состава и разнообразным состоянием вещества;
2.В географической оболочке сосредоточена жизнь и существует человеческое общество;
3.Все физико-географические процессы в этой оболочке протекают за счет солнечной и внутренней энергии Земли;
4.Все виды энергии поступают в географическую оболочку,трансформируются в ней и частично консервируются
А1 Б
А2 В
А3 Г
А4 А
А5 Г
А6 Б
А7 В
А8 А
А9 А
А10 А
А11 Г
А12 В
А13 Г
А14 В
А15 Г
А16 А
А17 Г
А18 Б
А19 В
А20 В
Территориальный фактор, природный, ресурсный, рыночный фактор, комплексный фактор, демографический фактор, экологический фактор, научно-технический, фактор экономико-географического положения, транспортный фактор, отраслевой фактор.