С окончанием туго) Серед величезної різноманітності живих істот одне з перших місць за кількістю видів посідають тварини. Багато з них надзвичайно корисні. Вони нас "годують" і "одягають". Але вирушаючи на природу, нам завжди потрібно пам’ятати про небезпеку зі сторони деяких тварин. До небезпечних тварин, які водяться в наших лісах, насамперед треба віднести вовка. Це розумний, спритний, витривалий, нахабний і сильний звір. Досвідчений вовк здалеку відрізняє мисливця від немисливця, неозброєних людей не боїться, часом навіть не звертає уваги на крики. Але в разі небезпеки намагається непомітно зникнути або затаїтися. В лісовій хащі рухається безшумно, ніби тінь. Добре бачить у сутінках. До здобичі вовки підкрадаються, наздоганяють її або підстерігають у засідці. Взимку полюють невеликою зграєю. Вовк може з’їсти відразу до 10 кг. м’яса. Але це тільки тоді, коли дуже вже зголодніє. Як правило, з’їдає приблизно 2 кг. їжі. Голодувати вовк може по кілька тижнів. Крім, свіжого м’яса, поїдає падаль, плазунів, комах, навіть ягоди і соковиті плоди. В суворі зими часто виводить з села собак, нападає на інших домашніх тварин, трапляються випадки нападу і на людей. Свої лігва вовки влаштовують у малодоступних для людини місцях, завжди поблизу води. Голос вовка - виття. Ним подається інформація про здобич, появу людини або чужої зграї. На відміну від собак вовк ніколи не закидає хвіст на спину. Коли лежить - кладе під голову, зігріває в хутрі кінчик носа. Розлючений вовк, вишкіривши зуби, хвостом розмахує, а наляканий - підгинає його під живіт. Високорозвинена психіка, вміння аналізували ситуацію, скритий спосіб життя поки що дають вовкам змогу протистояти натиску людини. Тому, хто бачив вовка тільки в зоопарку, важко повірити, що на волі - це не жалюгідна, безпорадна, худа тварина, а красивий, міцний, широкогрудий звір. Вовки чутливі до чужого горя, але разом з тим вони не забувають і не прощають кривди, зневаги, зради, тому приручити його людині важко. Вовк віднесений до шкідливих звірів і знищувати його дозволяється різними способами протягом року.
<span>У мене є собака Панда. Це дивовижна тварина, яка відрізняється довгим тулубом і короткими лапами. Забарвлення чорне, ноги і вуха білі з тигровими підпалинами. Він дуже схожий на панду, тому ми й дали йому кличку «Панда.» Він дуже швидко ріс. У нього прекрасний апетит: він здатний є постійно, тому він дуже швидко зростав. Дуже
розумний і тямущий, із задоволенням виконує різноманітні завдання,
знаючи, що за вдалу роботу його погладять, заохотять ласкавим словом і
пригостять чимось смачним. Панда дуже добрий і ласкавий, майже не гавкає, не кусається. Любить прогулянки на свіжому повітрі, йому необхідно побігати досхочу, попустувати, пограти. Я кожен день доглядаю за ним і дуже люблю свою собаку. <span>Треба берегти собак!</span></span>
Розкрити дужки і визначити відмінки іменників слід так: Між густим гіллям (О.в.) калини (Р.в.) соловей (Н.в.) звив гніздечко (З.в). У гніздечку (М.в.) слов'їха (Н.в.) солов'ятко (З.в.) учить стиха. Для того, щоб визначити закінчення, слід змінити форму слова і виявити ту частину, що змінюється. Це і буде закінчення. гіллям - закінчення -ям. калини - закінчення -и. соловей - закінчення -ей. гніздечко - закінчення -о. гніздечку - закінчення -у. солов'їха - закінчення -а. солов'ятко - закінчення -о.
1. Пройшов дощ, і дерева заясніли під сонцем. 2. Не треба сліз і непотрібен сміх. 3. Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки. 4. Серцю дано не бідніти, і думам не дано всихать! 5. Щастя твоє летить, і радість твоя розгорнула крила, і погожий день обіймає по-батьківському. 6. Запахла осінь в’ялим тютюном, та яблуками, та тогким туманом... 7. Повітря тремтить від спеки, а в рібнім мареві танцюють далекі тополі. 8. Там нікого не було - і Остап з Соломією присіли на мішках.
