Из костей,рогов, но не знаю почему. Они ходили на охоту. Ну да, как бы они тебе еду готовили. Хоть немного помог)
<span>плуг, соха</span>
Життя в середньовічній Європі було сповнене небезпек, і селянинові доводилося шукати захисту в могутнього сеньйора. В обмін на це сеньйор присвоював право на землю селянина і примушував його відбувати повинності — сплачувати оброк чи відробляти панщину. Панщиною називались усі дармові роботи селян у господарстві сеньйора. Вони обробляли панські поля, будували і лагодили його будинок, комори і мости, чистили ставки, ловили рибу. Оброк — частина продуктів (зерно, худоба, птиця тощо), яку селянин зобов'язаний був сплачувати своєму сеньйору.
Господарство селянина за своїм характером було натуральним, тобто все необхідне для життя вироблялося на місці: від продуктів харчування до ремісничих виробів. Тільки по деякі товари, зокрема по сіль чи залізо, доводилося вирушати до місць, де вони вироблялись, і там обмінювати їх на продукти своєї праці. Гроші у селян були рідкістю. Крім того, селянин був і особисто залежним: сеньйор судив його своїм судом. Але на середньовічному Заході він все ж таки не був безправним і виключеним із системи права. Якщо селянин справно виконував повинності, сеньйор не міг відмовити йому у користуванні земельною ділянкою, на якій працювали його пращури.
Усі ці обмеження свободи протягом тривалого часу не сприймалися селянами як надто обтяжливі. Розміри повинностей та оброку, що не змінювалися століттями, були могутньою регуляційною силою середньовіччя, з якою рахувалися всі. Будь-які відхилення від традицій призводили до прояву невдоволення або до виступів селян.
Уже в средние века произошло разделение на горожан и крестьян<span>, а права буржуазии были своего рода привилегией. Изначально, в эпоху </span>феодализма<span>, </span>буржуазией называли жителей городов, противопоставляя их намного превосходящему по численности сельскому населению.<span>В ходе разложения феодализма во </span>Франции<span> буржуазия являлась наиболее обеспеченной и социально активной частью </span>третьего сословия<span> (купцы, ремесленники, крестьяне, позднее буржуазия и рабочие). Начиная с </span>Нидерландской буржуазной революции<span>, по всей Европе буржуазия выступает инициатором и активным участником </span>революционных перемен<span>, приводящих к свержению феодальной власти. Многие историки, и в том числе </span>Иммануил Валлерстайн<span> позитивно оценивают роль буржуазии на этом историческом этапе, как передового, прогрессивного </span>класса. Внутренняя социальная структура буржуазии была изначально дифференцирована и по жизненному уровню, и по отношению к средствам производства, и по политическим правам (привязанным к имущественному цензу). В составе буржуазии средневековых Франции, Италии, Нидерландов — и богатые мастера, и бедные подмастерья и рабочие цехов; и ростовщики, и часто финансово зависимые от них купцы. Наконец, это — постоянно ширящийся круг «свободных профессий<span>», источник дохода которых — не эксплуатация </span>наёмного труда<span>, а доходы других горожан, оплачивающих лечение и обучение, платящих налоги на содержание всей управленческой надстройки города. Они чем то ИП и бизнесменов мелких частников напоминают! </span>
Наддніпрянська Украіна,передумови:поширення західноэвропейськх ідей просвітицтва;діяльність масонських організацій,лівобережна козацька старшина мала пред"явити історичні документм,що підтверджували іі походження,для набуття російського дворянства. На Західній Украіні:вплив Наддніпрянськоі Украіни,покращення становища греко-католицькоі церкви;реформи Маріі-Теркзіі та Йосипа 2; робота Львівськогт університету