Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними.
<span>Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. </span>
<span>Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже прошепотіла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». </span>
<span>Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.</span>
1-в,2-б,3-б,4-б,5- у книзі,на вільхі,на фіалці,6-інжене`р,держ`ава,ц`емент,дисципл`іна,черн`етка,7-учневі петренку,добродію іванюку,тренеру федору миколайовичу
<span>Б коли частини БСР означають одночасність дій або їхню
послідовність і тісно пов’язані між собою за змістом;</span>
Є одиниці людей які можуть переступити через свою гордість задля щастя іншого.
Дев'яностокілограмовий, тридцятидобовий, сорокахвилинний, сімдесятимільярдний, вісімдесятитонний, п'ятсоткілометровий, п'ятдесятирічний, шістдесятиметровий