Без охоты нет работы
без труда и отдых не сладок
быть занятым по горло
в свете нет дел без труда
без ремесло без рук
без труда нет отдыха
без труда нет добра
Труляля и траляля(не факт)
Если вы внимательно читали сказку, то можно сделать 2 основных вывода.
1. Время злые старички отнимали только у тех ребят, которые ничего не делали и не желали делать. То есть они его даром теряли. Поэтому и состарились незаметно и бестолково.
Так происходит и в жизни - если бездельничать постоянно, то старость наступает быстро и незаметно, а вспомнить нечего. Только жизнь, наполненная делами и интересами протекает полноценно и со смыслом.
2. Более завуалированно можно проследить мысль, что только совместный труд продуктивен. Ведь если бы все бездельники не собрались вместе и не помогли бы друг другу снять колдвство, то они все бы погибли. Вывод о опльзе совместных и слаженных действий.
А теперь по-проще и своими словами! Удачи!
(1849-1920)
Народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині.
Після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на роботу.
Чиновницька служба почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому суді.
Наступного року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, а згодом, після короткочасного перебування в Прилуках, займає цю ж посаду в Миргородському казначействі.
З 1871 року Панас Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в місцевій казенній палаті.
Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані прибраним ім’ям Панас Мирний, з’явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» в 1872 році.
Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» , в зв’язку з так званим Емським указом твір не був опублікований і вперше з’являється в Женеві у 1880 році.
Ще за молодих років він був зв’язаний з революційним визвольним рухом, з 1875 року брав участь у нелегальній роботі революційного гуртка «Унія».
Коли 1914 року було заборонено вшанування пам’яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення діями російської влади.
Після встановлення Радянської влади в Україні Мирний, незважаючи на свій похилий вік, іде працювати в Полтавський губфінвідділ.
Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року
<span>притча отражает положение человека в материальном мире. Тело человека наделено всеми физическими способностями, но слепо. Оно наделено всем, что нужно для исполнения его миссии, но слепо в отношении того, как наилучшим образом приложить данные ему способности.......</span>