Уголь — первое из полезных ископаемых, используемых человеком в качестве топлива. Лишь в конце прошлого века его заменили другие энергоносители, а вплоть до 60-х годов он оставался самым используемым источником энергии. Однако и сейчас он активно используется в металлургической промышленности при выплавке чугуна. Уголь, также как и другие основные энергоносители, представляет собой изменившееся за длительный промежуток времени и под действием различных процессов органическое вещество.
Уголь отличается соотношением составляющих его элементов. Это соотношение определяет и основной параметр добываемого угля – количество теплоты, выделяющееся при его сгорании.
Каменный уголь – это осадочная порода, образовавшаяся при разложении остатков растений (древовидных папоротников, хвощей и плаунов, а также первых голосеменных растений). Основная часть добываемых в настоящее время каменных углей образовалась примерно 300-350 миллионов лет тому назад.
Пестики это все,там все зависит от насекомого которое опыляет
Белое оперение полярной совы маскирует её на фоне снега
Поведінка людини пов'язана з умовно-безумовної рефлекторної діяльністю і представляє собою вищу нервову діяльність, результатом якої є зміна співвідношення організму з зовнішнім середовищем.
На відміну від вищої нервової діяльності нижча нервова діяльність складається в сукупності реакцій, спрямованих на об'єднання, інтеграцію функцій всередині організму.
Вища нервова діяльність проявляється у вигляді складних рефлекторних реакцій, здійснюваних за обов'язкової участі кори великих півкуль і найближчих до неї підкіркових утворень.
Вперше уявлення про рефлекторний характер діяльності головного мозку було широко і докладно розвинене основоположником вітчизняної фізіології І. М. Сеченовим в його книзі "Рефлекси головного мозку". Ідейна установка цього класичної праці виражена в первісному, зміненому під впливом цензури заголовку: "Спроба ввести фізіологічні основи в психічні процеси". До І. М. Сеченова фізіологи і неврологи не наважувалися навіть поставити питання про можливість об'єктивного, чисто фізіологічного аналізу психічних процесів. Останні залишалися повністю відданими на відкуп суб'єктивної психології.
Ідеї І. М. Сєченова отримали блискучий розвиток в чудових працях І. П. Павлова, який відкрив шляхи об'єктивного експериментального дослідження функцій кори великих півкуль і створив струнке вчення про вищої нервової діяльності.
І. П. Павлов показав, що в той час як в нижележащих відділах центральної нервової системи - підкіркових ядрах, мозковому стовбурі, спинному мозку - рефлекторні реакції здійснюються за природженим, спадково закріпленим нервових шляхах, в корі великих півкуль нервові зв'язки виробляються і створюються в процесі індивідуального життя тварин і людини, в результаті поєднання незліченних, діючих на організм подразнень.
Відкриття цього факту дозволило розділити всю сукупність рефлекторних реакцій, що відбуваються в організмі, на дві основні групи: на безумовні і умовін рефлекси.