<span>Реферат на тему:
Медунка лікарська і медунка темна
Pulmonaria officinalis L. і Pulmonaria obscura Dum. — медунка лікарська
і медунка темна
Pulmonaria officinalis L. і Pulmonaria obscura Dum. — медунка лікарська
і медунка темна (для обох рослин загальнонародна назва — смоктунчики).
Обидві рослини в народі мають однакове застосування. Російські назви:
медуница лекарственная и медуница неясная, легочница; польські: miodunka
pla-mista, miodunka majowa, plucne ziele і для другої рослини — miodunka
ciemnokwiatowa, miodunka ста, plucnik. Родина: Borraginaceae —
шорстколисті. Багаторічна трав'яниста рослина з кореневищами.
Прикореневі листки довгочерешкові. Рослини шершаві. Квітки на коротких
ніжках у завійках, зібраних на вершку стебла в щиток. Стебла
прямостоячі, заввишки 15—30 см, виростають від кореневища. У P.
officinalis прикореневі листки серцевидно-яйцевидні, загострені, в 1,5
раза довші за свою ширину, з крилатим черешком; у P. obscura прикореневі
листки у 2 рази довші за свою ширину. Віночки квіток відпадаючі,
лійкоподібні, спочатку червоні, потім у першої — голубувато-фіолетові, у
другої — пурпурно-фіолетові. Цвітуть у квітні — травні. Ростуть у
заростях, серед чагарників, у листяних лісах. Поширені: P. obscura —
скрізь, P. officinalis — у західних областях УРСР і БРСР.
Збирають усю рослину, зриваючи при корені, і окремо корені восени.
Сушать швидко, в добре провітрюваному місці, щоб уникнути почорніння.
к відхаркувальний засіб при бронхітах, запаленнях слизової дихальних
шляхів та при , інших грудних захворюваннях, які супроводяться сухим
кашлем і хрипотою. Звичайно вживають медунку в напарі 30,0—40,0 г на І л
води.
Особисто я з успіхом вживав напар всієї рослини для промивання гнійних
ран, наривів тощо. Для цієї мети також змішував медунку з пелюстками
троянди, травою хвоща польового і дубовою корою, доза кожного — по 10,0
г, а медунки — 15,0 г. Суміш настоюється і доводиться до кипіння. Відвар
застосовується також у вигляді зогрівальних компресів і примочок.
За моїми особистими спостереженнями, приймання медунки всередину у
вигляді напару з 40,0 г на 1 л води добре діє при кишкових хворобах
(поноси, різі в кишечнику і т. д.). У цих же випадках добрі й напари
суміші трав: медунки — 40,0 г, льняного сім'я та кореня живокосту — по 1
столовій ложці і 100 г плодів шипшини на 1 л води. Готують напар
звечора, а вранці розтирають набухлі в рідині плоди шипщини, двічі
проціджують і приймають усю порцію ковтками протягом дня.
Напар кореня медунки в сумішах з іншими лікарськими рослинами вживають
також для іригацій при білях (див. про Lamium album L.).
Зберігання. Траву медунки зберігають в ящиках, викладених всередині
папером.</span>
Медуница (пульмонария, Pulmonaria, легочная трава) - декоративное почвопокровное растение, садовый цветок, первоцвет и лекарственная трава. Медуница очень красива весной, когда растение покрыто множеством цветов-колокольчиков. А эффектные пятнистые листья украшают медуницу до и после цветения<span>Медуница относится к семейству бурачниковых (Boraginaceae). Медуница происходит из лиственных лесов и предгорий Европы и восточной Азии. Латинское название медуницы -пульмонария - происходит от слова легкое: древние считали медуницу лекарственную целебным растением, ее листьям приписывали способность исцелять кашель и легочные заболевания. Современные исследования не подтверждают эффективных лекарственных свойств медуницы, несмотря на то, что в листьях растения содержатся слабые танины (дубильные вещества с антибактериальными свойствами) и сапонины. Зато садоводы ценятлегочную траву за красоту, неприхотливость, теневыносливость, раннее время цветения, а также прекрасные медоносные и почвопокровные качества. За свойства медоноса медуницаснискала свое русское название.</span>
Ф. Реди доказал ошибочность теории самозарождения. Он провёл опыты, доказавшие, что мухи не могут зарождаться в гниющем мясе. Реди брал два куска мяса, клал в глиняные горшки, и один из них накрывал тонкой материей. Через какое-то время снимал покров. Мух и личинок в мясе не было. Из этого он сделал вывод: мухи садятся на гниющее мясо и откладывают в личинки, в результате чего рождаются новые мухи. Рождаются, но не появляются сами по себе. Пастер провел эксперимент, точнее, чем Реди. Он кипятил в колбе питательные среды, в которых могли развиваться микроорганизмы. При длительном кипячении в колбе погибали не только микроорганизмы, но и их споры. Помня об утверждении, что «жизненная сила» не может проникнуть в запаянную колбу, Пастер присоединил к ней S-образную трубку со свободным концом. Споры микроорганизмов оседали на поверхности изогнутой трубки и не проникали в питательную среду. Хорошо прокипяченная питательная среда оставалась чистой. В ней не было самозарождения микроорганизмов, хотя доступ воздуха и пресловутой «жизненной силы» был обеспечен. Пастер своими опытами точнее доказал полную невозможность самопроизвольного зарождения жизни.
Астровые <span>или </span>Сложноцве́тные<span>— одно из самых больших семейств двудольных растений</span>; включает 32 913 вида, объединённых в 1911 родов<span>, распространённых по всему земному шару и представленных во всех климатических зонах. </span>Представители данного семейства — главным образом травянистые растения<span>, однолетние или многолетние, реже кустарники</span><span> или небольшие д</span>еревья<span>. К исключениям можно отнести скалезию черешчатую</span><span>, высотой до 20 м, образующую настоящие леса на Галапагосских островах</span>. Ещё выше вид брахилена мерана<span>, до 40 м высотой и 1 м толщиной, растущая на М</span>адагаскаре<span>.</span>