Я вважаю, щоб відшукати свій шлях у житті варто кожного разу пробувати щось нове. Головне не здаватися адже на помилках вчаться. У кожної людини є свій шлях і своя доля. Не варто дивитися на інших і вказувати ім на їхні помилки, варто дивитися на себе. Ніколи не потрібно опускати руки, слід пам'ятати , що хоча б одна прочитана сторінка в день і ми закінчимо читати книгу, один зроблений крок вперед і ми навчимося ходити. Інколи нам здається, що вибрати свій шлях це так легко, але наспровді це не так, адже в житті перед нами постане вибір не одної дороги а декількох. І навіть якщо ми помилимося слід лише сказати собі нічого страшного це був мій шлях і моя помилка. Ніхто не має права засуджувати її адже лише ми знаєм свій шлях, знаємо свою історію, лише ми можемо себе засуджувати і опладувати. Щоб віднайти свій вірний шлях не потрібно боятися відкрити для себе щось нове, відкрити для себе життя. Це є ваш шлях тому у свою годину ідіть не озираючись з молитвою за тих кого любили чи ненавиділи. І залиште по собі любов, щоб світ став кращим.
Аналіз вірша "Чари ночі". Рік написання «Чари ночі» — 1904 Збірка: «З журбою радість обнялась». Літературний рід «Чари ночі»: інтимна лірика. Жанр «Чари ночі»: романс (він став популярною народною піснею). Вид лірики «Чари ночі»: інтимна (любовна). Провідний мотив «Чари ночі»: захоплення красою життя й красою кохання. Віршовий розмір «Чари ночі»: чотиристопний ямб. Римування «Чари ночі»: перехресне Тема: скороминущість людського життя, тимчасовість життя людини на землі; момент кохання. Ідея: утвердження кохання як найважливішого в житті людини, як сенсу життя; заклик насолоджуватися життям перед обличчям тлінності; гімн природі й красі. Лірична оповідь у творі ведеться трьома особами: автора, ліричного героя, тебе. У вірші наявне обрамлення. Поезія побудована на паралелізмах. Образи: людей: ліричний герой — закоханий; Фауст — людина, яка хоче повернути минуле; примарна кохана; міфологічних істот: боги; природи: солов’ї, весна, шумляче море, земля, лист, квітка, струмок, зорі у воді, хмари, туман, верби п’яні; предметів і явищ: поцілунок, мить життя, струни золоті, бенкет весни, дзвін чарок, бажання, холодні груди. Символічні образи: солов’ї (символ весни, кохання); іскра (символ душевної енергії, завзяття); бенкет весни (символ буяння природи й життя); Фауст (символ неповоротності минулого, минущості, марності намагань). Композиція: вірш складається з 12 куплетів-чотиривіршів, при цьому починається й закінчується однаковим катреном (прийом обрамлення): (І) сміються-плачуть солов’ї, закликаючи кохати — (II) заклик не дивитися в майбутнє, а радіти цій весні — (ЛІ) заклик залишити свій сум, думки і горе й улити душу в шумляче море — (IV) заклик ловити мить життя і в мріях закохатися — (V — VI) картини розлитості кохання в природі — (VII) заклик горіти, бо життя — мить, а смерть — вічність — (VIII) заклик рухатися, на лагодити струни золоті під час бенкету весни — (IX) заклик сміливо йти на свято квіток, кохання, снів і млості — (X) попередження про тлінність усього — (XI) передбачення про майбутнє бажання повернути дні минулі, як цього прагнув Фауст, чого не вдасться зробити, бо над «нас — боги скупі, глухі й нечулі» — (XII) повтор першого катрену. Художні засоби «Чари ночі»: «Сміються, плачуть солов’ї» — антоніми. Також використовуються метафори, анафора, епітети. Ліричність поезії «Чари ночі» посилюється влучними метафорами («тут ллються пахощі густі, там гнугься верби п’яні», «сміються, плачуть солов’ї і б’ють піснями а груди», «…уся земля тремтить в палких обіймах ночі»);персоніфікованим образом весни, яка завжди була символом молодості, краси, оновлення («весна іде назустріч нам», «весна бенкет справляє»). «Чари ночі» — філософська поезія, в якій поет закликає цінувати кожну мить короткочасного життя. Треба подивитися на природу, чари весни, на солов’їв — і кохати, мріяти, віддавати свою любов, тепло душі іншим, поки є час і можливість. Вірш став прекрасним романсом, гімном життю й любові.
З ким на початку повісті жив Климко?
Як звали кращого друга Климка?
Як звали вчительку Климка?
Де знаходилась сіль?
Чому Климко пішов по сіль у Слов'янськ?
Ким працював дядько Кирило?
Що зацікавило Климка на базарі?
Як Климкко і дядько Кирило врятували дівчину від поліцаїв?
Де жили Климко і Зульфат?
Чому тітка Марина не хотіла відпускати Климка?
Чим пригощали тітки Марина Климмка?
Що наказав зробити дідусь Гарєєв Зульфатові?
Що робила на базарі Наталя Миколаївна?
З ким була Наталя Миколаївна коли Климко зустрів їх її на базарі?
Що приніс дідусь Гарєєв у вагову?
З ким жив Климко після того як втік від тітки?
Чому Кличко не хотів щоб по сіль з ним йшов Зульфат?
Скільки Климко заплатив за точки?
Чим закінчився твір?
Від чого помер Климко?
Диво здійснення мрій у творі Гріна "Пурпурові вітрила":
Нещодавно на уроках світової літератури ми познайомились із дивовижним твором О. Гріна під назвою "Пурпурові вітрила". Цей твір мені дуже сподобався, адже він доводить, що мати мрію і вірити у неї має кожен. Ассоль виховувалась батьком, не мала подруг, вважалась божевільною у своєму містечку. Їй дійсно було не легко.
Проте дівчина ніколи не втрачала мрію про те, що одного дня за нею приїде прекрасний принц на кораблі із пурпуровими вітрилами та забере у щасливу країну. Усім навколо такі думки дівчини про щастя здавались не просто нереальними, а божевільними. Проте диво сталось - за Ассоль приїхав Греї на кораблі із пурпуровими вітрилами. І це доводить, що будь-яка мрія, хай навіть найнедосяжніша, завжди справджується, якщо дуже захотіти.