<em>Горобина і ялина стояли поруч. Зовсім близенько одна до одної. І
тому вони часто перешіптувались між собою. На ялинці росли хвоїнки і
шишки, а на горобині – листя і грона жовтогарячих плодів. Ялинка
дивилась на свою подругу. Горобині було незручно, і вона почервоніла.
Кожен плід її спалахнув жаром. Ялинка замилувалась нею. Яка-то гарна
горобина!</em>
Дієприкме́тник (рос. причастие, англ. participle) — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які?Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: активу́ючий, зелені́ючий, за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.
Дієприкметник поєднує в собі деякі граматичні ознаки як дієслова, так і прикметника, що відбито й в назві: дієприкметник буквально означає прикметник, що діє, перебуває в дії. Із дієслівних рис йому властиві такі: категорія часу (теперішній — діючий, сивіючий; минулий — замерзлий, посивілий), категорія виду й стану (доконаний — прочитаний; недоконаний — народжуваний). Вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого його утворено. Порівняйте: запланувати — запланований (доконаний вид), планувати — планований (недоконаний вид). Як прикметник, дієприкметник виражає ознаку предмета та змінюється за родами, числами та відмінками. Наприклад, дієприкметник написаний в однині матиме таку ж саму парадигму, що й прикметник твердої групи зелений.
Лисиця намагалась влізти в наш садок, але ніби курям на сміх, вона пішла найвиднішою стежкю.
Возити, затушити, глядіти, зробити, спробувати
У XIX ст., коли почався видобуток нафти за допомогою бурових свердловин, газ розглядали як прикру перешкоду при отриманні чорного золота. Виділення газу заважало вичерпувати нафту зі свердловини і, крім того, газ становив небезпеку - він міг спалахнути при необережному поводженні з вогнем від якої-небудь іскри. Пробуривши свердловину до нафтогазової поклади (бурили в той час дуже неглибоко), насамперед випускали газ в атмосферу, а потім починали черпати нафту. Потім природний вуглеводневий газ почали потроху використовувати як паливо для підігріву парових котлів, для перегонки нафти і для інших промислових цілей. Тільки коли стало відомо, що в надрах Землі зберігаються величезні запаси горючих вуглеводневих газів, коли навчилися їх добувати, почався стрімкий розвиток газової промисловості.