Тема: изображение бури на Черном море, в результате какой два родных брать едва не погибли, так как обратились к Господа.
Идея: осуждение легкомысленности, чрезмерной гордости, пренебрежительного отношения к родителей, членам семьи, людей.
Основная мысль: тех, кто не уважает и не уважает родителей, Господь наказывает.
Жанр: социально-бытовая дума.
Композиция.
Введение: описание бури и ее последствий.
Основная часть: осмысление тонущих братьев о том, что их наказывает Бог за пренебрежительное отношение к своей семье.
Окончание: помощь Господа братьям, так как они вспомнили отца и матери молитву.
Проблематика:
родители и дети;важнейшие жизненные ценности;<span>поведение человека в чрезвычайной ситуации.</span>
У весільних обрядах відбилися народна мораль, звичаєве право, етичні норми та світоглядні уявлення, що формувалися протягом століть. Наприклад, збір дружини (весільний похід) молодим, імітація викрадення нареченої (посад молодої), подолання перешкод на шляху до молодої (перейма) — це свідчення давніх форм шлюбу умиканням, а діалог старостів про куницю та мисливця, обмін подарунками між сватами, викуп коси, виплата штрафу за безчестя — своєрідний відгомін звичаю укладання шлюбу на основі купівлі-продажу.
У цілому ж українське весілля поділяється на три цикли: передвесільний, власне весільний і післявесільний. У свою чергу кожен із циклів складався з низки обрядів. Передвесільна обрядовість включала сватання, умовиш, оглядини, заручини, бгання короваю і дівич-вечір. Власне весілля складалося із запросин, обдарування, посаду молодих, розплітання коси, розподілу короваю, перевезення посагу, перезви, рядження. Післявесільний цикл присвячувався вшануванню батьків молодими, прилученню невістки до родини чоловіка. Це обряди хлібин, свашин та гостин.
"Сценарій" традиційного народного весілля в основних рисах зберігся й дотепер — більшою мірою в сільській місцевості та у значно трансформованому вигляді в умовах міста.
епітети:
"Дощами мита, перемита,"
"Мій ревний біль і ревний жаль"
метафори:
"Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краї"
"Снігами знесена у даль"
"Між круглих соняхів із літа"
"Мій крик життя на цілий світ"
<span>З великою мірою упрощення, сенкан можна охарактеризувати як особливу форму білого вірша. Це короткий поетичний твір, жанр в японському стилі, що складається з п’яти рядків і пишеться за визначеними правилами.</span>
Заради своєї мрії працював не покладаючи рук. Купивши грунт почув себе іншим: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда.
