У человека примерно от 5 до 5,5 л крови. Плотность крови примерно <span>1,054. Причем у мужчин она больше.
16,7*50*</span><span>1,054=880,09 г гемоглобина
</span>16,7*55*1,054=968,099 г гемоглобина
Ответ: Примерно от 880,09 г до 968,099 г. гемоглобина
<span>Чина голубая (сочевичник голубой)
Lathyrus venetus (Mill.) Wohlf. (Orobus venetus Mill.)</span>
Категория и статус<span>: 3 г — редкий вид на восточном пределе ареала. Краткая характеристика. Травянистый корневищный поликарпик, 20-40 см выс. Цветет с середины мая до начала июня. Плодоносит в июле. Размножение семенное. </span>
Распространение.<span> В России встречается только в Белгородской обл.: по правобережью р. Северский Донец, в окр. сс. Новая Таволжанка, Нехотеевка, Муром и Архангельское Шебекинского р-на (б). Ранее вид указывался для окр. с. Огур- цово Белгородского р-на (4) (ныне территория Украины). За пределами России распространен на Украине (1-4), в Молдавии, горах Центральной и Южной Европы, а также в Малой Азии, частично в восточном Средиземноморье (5). </span>
Особенности экологии и фитоценологии.<span> Растет по тенистым широколиственным лесам, где под пологом леса преобладают Lathyrus vernus (L.) Bern, Carex michelii Host., Asarum europaeum L., Stellaria holostea L. и др. Выходит на обочины лесных дорог (1, б). </span>
Численность.<span> Численность популяции стабильная, довольно высокая. </span>
Состояние локальных популяций.<span> Состояние популяции удовлетворительное. </span>
Лимитирующие факторы.<span> Ограниченное распространение вида. Хозяйственное освоение территории (рубки леса, раз работка мела), лесные пожары. На семенное размножение отрицательно влияет снижение числа опылителей в результате лесозащитных мероприятий. </span>
Принятые меры охраны.<span> Был внесен в Красную книгу РСФСР (1988). </span>
Необходимые меры охраны.<span> Организация ботанического заказника в месте произрастания вида. Рекомендовать включить вид в Красную книгу Белгородской обл. Проведение противопожарных мероприятий. Контроль за состоянием и динамикой популяций. Поиск новых местонахождений вида. </span>
Возможности культивирования.<span> В России в культуре не испытывался. </span>
Нобелівський лауреат Ернест Август Руска (Ruska)
за фундаментальні роботи з електронної оптики і створення першого електронного мікроскопа
роки життя: 1906 - 1988 рр.
<span>Німецький фізик Е.Руска народився 25 грудня 1906 р. у Гейдельберзі в родині ученого. 1925 р. Руска приступив до поглибленого вивчання фізичних наук у Мюнхенському технічному університеті, а 1927 р. перейшов до Берлінського технічного університету. Практику він проходив у компаніях «Сіменс унд Хальське» (Берлін). По закінченні Берлінського технічного університету 1931 р. він стає інженером, а за два роки захищає докторську дисертацію з електротехніки під керівництвом М.Кіолля. Працюючи над дисертацією, Руска зробив відкриття, яке привело до винаходу електронного мікроскопа. Основна ідея винаходу базувалася на обмеженості роздільчої здатності звичайного оптичного мікроскопа, що обмежується довжиною хвилі видимого світла. Ще наприкінці 20-х років Руске вдалося істотно просунутися по шляхом створення електронного мікроскопа, коли він відкрив, що магнітна котушка може діяти як лінза для електронів. Крім того, йому вдалося сконструювати магнітні лінзи з такою короткою фокусною відстанню, що їх можна було використовувати для одержання зображення об'єкта, опромінюваного електронами. 1933 р. Руска створив варіант електронного мікроскопа, роздільча здатність якого уможливлювала виявляти деталі розміром у 50 нанометрів: дослідникам вдалося вивчати деталі в десять разів менші, ніж ті, які здатні були спостерігати за допомогою най досконаліших оптичних мікроскопів. Після захисту докторської дисертації 1933 р. Руска працює у телевізійній компанії в Берліні і займається удосконаленням технології виробництва телевізійних трубок. 1937 р. він на посаді інженера-електрика фірми «Сіменс» бере участь у розробленні першого комерційного масового електронного мікроскопа. Цей прилад роздільчою здатністю у 10 нанометрів вперше надійшов на ринок 1939 р. Нині існують електронні мікроскопи здатні розділяти деталі розміром 0,1 нанометра. Розроблений Руска електронний мікроскоп був просвічувальним. Під час його роботи досліджуваний матеріал бомбардується вузьким пучком електронів проникаючи в матеріал, відхиляється від прямолінійного руху, причому відхилення залежить від структури матеріалу. Розташувавши на шляху електронного пучка фотоемульсію, дослідник одержує збільшене зображення матеріалу. Руска був визнаний гідним Нобелівської премії 1986 р. «за фундаментальні роботи з електронної оптики і створення першого електронного мікроскопа», яку він поділив з Г.Біннігом і Г.Рорером, відзначених «за їхній внесок у створення сканівного тунелівного мікроскопа». Учений помер 1988 р.</span>