Портфель - дуже важлива річ. Він повинен бути зручним, адже з ним доведеться ходити в школу цілий рік, а то і два. Тому до покупки портфеля я завжди ставлюсь дуже серйозно. На початку цього навчального року ми з мамою відправилися у магазин, і я довго вибирав ранець. Один був завеликим, інший - замалим, а форма третього мені не подобалась. І ось мій погляд зупинився на одному із портфелів, я взяв його в руки, дослідив усі відділи, поклацав замочками, і зрозумів: це те, що треба. Мій портфель був зеленого кольру, з салатовою <u>оббивкою</u> (тут не знаю). В ньому є два великі відділи, які защіпаються великими собачками. Туди я кладу зошити та підручники. Декілька маленьких кишеньок, включаючи для канцелярських знарядь, ключів, і сотового телефона, які створюють додаткові зручності: всі друбні речі лежать окремо одна від одної, їх можна швидко знайти та дістати. Мій портфель - друг і помічник у навчанні. Він завжди і мною в школі і дома.
Не впевнений, що слово портфель - літературне, можливо його треба поміняти на <em>рюкзак</em>, або <em>ранець</em> (але ранець - це той, який носять у руці)
Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами<span>, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже </span>поклав очі<span> на наклейки з автівками, а батьки </span>були проти<span> купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені </span>неспокійно на душі<span> було. Соромно, хоч і грошей було </span>на одну панюшку<span>. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй </span>усе як на духу<span>. Від сорому моє обличчя </span>налилося жаром<span>. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що </span>на чужому нещасті щастя не збудуєш<span>, тож нехай це буде для мене </span>урок<span>. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене ніби </span>камінь звалився з душі.<span>
</span>
1б, 2а, 3а, 4а, 5а, 6а
8 конкурсу, ритму, аксесуара, оркестру, темпу, номера, ступеня, звукоряду, рівня
9 майданчика, жанру, візерунка, співу, об'єкта, фокстроту, апарата, матеріалу, камертона, псалма, документа
10 експерименту, колективу, синтезу, мистецтва, вокалу, абстакціонізму, лицедія, магнітофона, арлекіна, предмета
Якщо будуть ще такі завдання, слова можна перевіряти на сайті сум.ін.юа. Там вводиш слово, воно вибиває значення і перед значенням роду закінчення у родовому відмінку
1. ми- початкова форма; множина; іменник.
2. нам- початкова форма-ми; множина; додаток.
3. він- початкова форма; одн., ч.р.; іменник.
Головні члени речення- це підмет та присудок. Підмет зазвий буває іменником, підмет відповідає на питання хто? що?. Присудок зазвичай буває дієсловом, відповідає на питання Що робить підмет? Що зробив підмет?. Підмет та присудок є граматичною основою.
