1. Г
2. А - ми купили (граматична основа)
Б - проходили навчання (гр. основа)
В - обговорювали (грам.основа)
Г - я зробив (гр. основа)
3. Пробачте, немає нічого підкресленого (виділеного)
Гарний - гарніший, більш гарний,
найгарніший, найбільш гарний.
Хороший - кращий , більш хороший,
найкращий, найбільш хороший.
Низький - нижчий, більш низький,
найнижчий, найбільш низький.
Одного теплого осіннього дня ми з подругою пішли до лісу, який ще здалеку милував око своєю різнобарвністю. Красені клени привітно зустріли нас і ніби постелили нам м’який килим з опалого листя. Берізки ніжно вплітали своє листя у наші коси. Тільки поодинокі ялинки, які не змінили своє вбрання, стояли, немов розгублені діти, не розуміючи, чому господиня осінь їх не перевдягнула.
Ми так замилувалися побаченим, що не помітили, як вийшли на галявинку посередині лісу. Раптом почули якийсь шурхіт. Спочатку нам стало трохи лячно, але, опанувавши свій страх, ми прислухались, звідки линув невідомий звук. Тут і побачили під старим дубом невідомого нам птаха. Він бідненький нас перелякався і безпорадно намагався злетіти, але в нього це ніяк не виходило. Було перебите крильце. Ми трішки зачекали, поки птах призвичаїться до нашої присутності, підійшли ближче до нього. Коли він зрозумів, що ми не зробимо йому зла, то дався нам зловити. Я і Юля вирішили, що залишати його тут не можна тому, що це небезпечно для нього. Хоч нема нічого милішого для птаха, як небесний простір і воля, але залишати його з перебитим крилом не можна. Ми принесли його додому. Він залишився жити в мене.
<span> Спочатку птах був дуже сумний, забивався у куточок, але з часом призвичаївся. Батьки і Юля допомагали мені виходжувати пораненого птаха. Він реагував, коли його кликали Літун. Так його і назвали. </span>
Після школи ми з Юлею наввипередки мчали до Літунчика, щоб погратися з ним. Він очікував нас, виглядаючи у віконце. Так промайнула зима. Нам всім було дуже весело і здавалося, що Літунчик залишиться з нами назавжди.
З настанням весни я помітила зміни у поведінці мого вихованця. Він все частіше задивлявся у небо, став менше співати своїх пісень, менше весело підстрибувати і літати по кімнаті. Ми зрозуміли, що він сумує за своїми пернатими друзями, за вільним небом, адже недарма кажуть: «Краще гірка воля, ніж золота клітка». Сумно мені було розлучатися з моїм Літунчиком, але я зрозуміла, що для нього так буде краще.
Теплого весняного ранку ми винесли його на вулицю. Я розкрила долоньки. Пташка повернула до мене свою голівку. Я побачила радість в її очах. Пташка ще хвильку посиділа на моїх розкритих долонях, а потім, набравши повітря в свої маленькі груди, змахнула крильцями і злетіла на найближчу гілочку. Там вона почала весело співати і підстрибувати, а потім ще раз глянула на нас, змахнула маленькими крильцями, зробивши вдячний круг над нами, полетіла в сторону лісу. Мені стало сумно, але я намагалася розраджувати себе веселими думками, бо була впевнена, що пташка віднайде свою пернату родину, друзів.
<span> Оберігаймо флору і фауну наших лісів, лук, берегів річок, а багата наша природа віддячить нам сторицею.</span>
Ответ:
Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. Але приходить час — і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною землею. Адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. Споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. Вона завжди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. А беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо вони берегтимуть природу.
У наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. Це пов'язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, почали її підкоряти собі. Внаслідок роботи виробництв забруднилися ріки. Збільшення орних земель призвело до знищення лісів. Смердюче Каховське водоймище було колись мальовничою українською землею. Пішли під воду біленькі хатки, вишневі садочки і кучеряві верби над ставками. А колись красиве і багате Аральське море висохло, бо з нього викачали воду на зрошення засушливих районів. Нащадкам у спадок залишилися тільки прекрасні Шевченкові малюнки Аралу.
Люди необдумано експлуатують природу, а іноді просто не замислюються над наслідками своїх вчинків. Безвідповідальність призвела до Чорнобильської катастрофи, від якої постраждали величезні регіони України, Білорусі, Росії. Внаслідок аварії загинуло сотні людей. А скільки інвалідів, села і міста заражені радіонуклідами. Радіаційний фон і досі, через вісімнадцять років після аварії перевищує допустимі норми.
Скалічена земля, скалічені люди... Мені здається, що атомні електростанції взагалі треба заборонити, адже доки вони існують, країна — в небезпеці.
Дивіться також
Полные обзоры криптовалютных бирж!
-
На карту онлайн до 15000 грн за 5 минут.
-
Осушення боліт на Поліссі залишило людей без питної води.
А у нас в Харкові внаслідок зміни річища ріки з'явилися підтоплені житлові масиви. Річка зникла, залишивши по собі тільки назву. Є у нас
Нетеченська набережна вздовж неіснуючої ріки. І таких фактів можна навести безліч. І найшкідливіше, на мою думку, те, що поруч із горе-господарями стояли байдужі люди, які просто спостерігали за знищенням природи. Прикро, але таких серед нас чимало.
Невже потрібно знищити, щоб потім відроджувати? Невже люди вчаться тільки на помилках? Потрібно нарешті зрозуміти, що людина — це частинка великої матері-природи, яку не слід підкорювати, а треба жити з нею в гармонії. Любити і берегти рідну землю, дбати про її благополуччя — ось у чому полягає патріотизм.
Объяснение:
