Основні терміни і поняття, що перевіряються в екзаменаційній роботі: гриби, дріжджі, мукор, борошниста роса, Пеницилл, цвілеві гриби, сапрофіти, симбіоз, ріжки.Гриби — це царство одноклітинних і багатоклітинних еукаріотичних гетеротрофних організмів, що відрізняються як від рослин, так і від тварин особливостями будови і розмноження, способом життя. Царство включає близько 100 тис. видів. Клітинна стінка грибів складається з хітіноподобного речовини, полісахаридів і білків. Клітини можуть бути як одноядерними, так і багатоядерними. Апарат Гольджі розвинений слабо. На відміну від рослин гриби не здатні до фотосинтезу, а запасним речовиною в їх клітинах є глікоген, а не крохмаль.Мабуть, тільки їх нерухомість і здатність до необмеженого росту робить їх трохи схожими на рослини. З тваринами гриби зближує гетеротрофних спосіб харчування, який може бути як сапрофітним, так і паразитичним. Тіло гриба утворено міцелієм (грибницею), що складається з окремих ниток — гіф. Гриб поглинає поживні речовини всією поверхнею міцелію. У шапинкових грибів надземна частина міцелію утворює плодові тіла, що складаються з ніжки і капелюшки. На плодових тілах утворюються органи розмноження. Шапинкових грибів, які людина зазвичай збирає в лісі, діляться за будовою капелюшки на трубчасті і пластинчасті. Як і для інших організмів, для грибів характерно кисневе дихання, що забезпечує вилучення енергії з їжі.<span>З деревами гриби утворюють мікоризу — переплетення гіфів з коріннями рослин. Грибниця гриба полегшує рослині споживання розчином мінеральних солей, а дерево забезпечує гриб органічними сполуками. Це приклад симбіотичних відносин між грибом і рослиною. Іншим прикладом симбіозу є лишайники — організми, що складаються з гриба і водорості. Серед грибів зустрічаються і паразитичні форми. Гриби-паразити вражають переважно рослини, що призводить до зниження врожайності багатьох культур, значного збитку сільськогосподарського виробництва. Борошниста роса — захворювання, що виявляється у вигляді білого, а потім темніючого нальоту, утвореного міцелієм. Наліт викликаний разрастающимися конидиями. Мучністоросяниє гриби — небезпечні паразити пшениці, жита, люпину, виноградної лози, сіянців дуба, агрусу і багатьох інших рослин. Ріжки або спориньевие гриби паразитують на сотнях видів культурних і дикорослих злаків і осок. Речовини, що виділяються ріжком, можуть викликати такі захворювання людини, як отруєння, що викликають конвульсії, або гангренозні запалення.</span>Розмноження у грибів вегетативне, безстатеве і статеве. Вегетативне розмноження здійснюється ділянками міцелію або брунькуванням. Безстатеве розмноження пов’язане зі спорообразованием. Спори утворюються в спорангіях або на кінцях гіф — конідієносцах. Статеве розмноження вищих грибів пов’язано зі злиттям двох клітин з утворенням великої кількості двоядерних клітин. Деякі форми утворюють як однакові (гомогамія), так і різні (гетерогамия) гамети. Зустрічаються гриби, у яких немає статевого процесу (Пеницилл).Гриби пристосувалися до різноманітних умов середовища. В екосистемах виконують функції редуцентов органічних речовин. Сприяють підвищенню родючості грунту. Використовуються людиною в їжу, служать сировиною для отримання антибіотиків, органічних кислот, ферментів. Серед грибів зустрічаються дуже отруйні види. Найбільш поширеним з них в середніх широтах вважається бліда поганка. Багато гриби нагадують їстівні види. Саме тому збирати гриби слід з великою обережністю. Деякі гриби викликають захворювання у людей — мікози.Лишайники. Це організми сформувалися в результаті симбіозу гриба і водорості. Гриб — це гетеротрофний компонент лишайника, зелена або синьо-зелених водоростей — автотрофний компонент. Гриб забезпечує водорість водою і мінеральними солями, захищає її від висихання. Водорість поставляє грибу органічні речовини. Розмножуються лишайники як безстатевим, так і статевим шляхами. Вегетативне розмноження здійснюється ділянками слані. Зустрічаються у всіх географічних зонах, особливо в помірних і холодних областях. Нараховують близько 200 видів. Найбільш відомі такі лишайники, як кладония, або оленячий мох, ксанторія постінному, або стінна золотянка, пармелія і цетрария.<span>Лишайники знаходять застосування в народній медицині, а виділяються з них лишайникові кислоти використовуються як компонент лікарських засобів від деяких шкірних та інших захворювань. З лишайників виготовляють хімічні барвники та індикатори.</span>
Простейшие
- одноклеточные организмы, где клетка является целым организмом. Некоторые из них обладают признаками растений и животных.
Кишечнополостные - двуслойные животные, которые по факту похожи на мешочек. Есть дифференциация клеток,простейшая нервная система. Живут в воде.
Моллюски - есть дифференциация тела на отдела (голова, туловище, нога). Усложнение внутренней организации. Есть незамкнутая кровеносная система, пищеварительная система, нервная, дыхательная, половая . Обитают в воде
Насекомые - одни из первых освоили сушу и научились летать. Приспособились к размножению не в воде. Есть дыхательная, нервная, пищеварительная, выделительная, половая, дыхательная системы. Тело сложно расчленено.
Земноводные - первые позвоночные животные, которые выбрались на сушу. В размножении еще нуждаются в воде. Появились первые не совершенные легкие. Сердце трехкамерное, кровь смешанная, головной мозг из 5ти отделов. Лапы хватательного наземного типа.
Млекопитающие - имеют волосяной покров, хорошо развитые системы органов. Детенышей вынашивают внутриутробно, выкармливают молоком. Сердце четырехкамерное, полное разделение крови на артериальную и венозную, хорошо развитый головной мозг и нервная система, альвеолярные легкие.
Эволюция шла по пути усложнения организации животных, наилучшему приспособлению к условиям окружающей среды.
В состав живых организмов входят те же химические элементы, что и в тела неживой природы, но соотношение различных элементов неодинаково. д В состав неживых тел входят O, Si, Fe, Mg, Al. В живых организмах 98\% химического состава приходится на 4 элемента – C, O, N, H. В живых организмах эти элементы участвуют в образовании органических молекул.
Обмен веществ
Все живые организмы способны к обмену веществ с окружающей средой, поглощая вещества, необходимые для питания, и выделяя продукты жизнедеятельности.
Обмен веществ
Самыми главными процессами в круговороте органических веществ являются процессы синтеза или ассимиляции, и процессы распада или диссимиляции.
Питание
Дыхание
Клеточное строение
Все живые организмы имеют клеточное строение. Клетка является единой структурной единицей, а также единицей развития всех живых организмов.
Клеточное строение
Размножение
Свойство организмов воспроизводить себе подобных, в результате чего поддерживается длительное существование вида и обеспечивается преемственность родители – дети.
Самовоспроизведение или репродукция проявляется в виде бесполого или полового размножения особей.
Размножение
Рост и развитие
Необратимые направленные изменения живых организмов. Выделяют индивидуальное развитие живых организмов или онтогенез, в результате которого постепенно проявляются индивидуальные свойства организмов.
И историческое развитие или филогенез, сопровождающееся образованием новых видов и прогрессивным усложнением жизни. Результатом эволюции является всё многообразие жизни на Земле.
Способность организмов реагировать на определённые воздействия окружающей среды той или иной активной реакцией, помогающей им выжить.
Раздражимость
Реакции многоклеточных организмов на раздражение осуществляется с участием нервной системы и называется рефлексом.
Реакцию организмов, не имеющих нервной системы называют таксисами или тропизмами, они могут быть как положительными так и отрицательными. Пример - движение растений