Http://www.uatvory.ru/2016/04/tvir-na-temu-juttya-ce-vje-schastia.html
Життя - це вже щастя?<span> Інколи у нас, у людей, буває депресія... І тоді ми звертаємось до щастя, згадуємо усе добре, що було в нашому житті. Бо вона боїться щастя. Той же, хто не хворіє на цю хворобу, знає, що щастя - це і є життя.
Та я ніколи ще не вічував подібного: коли те, що хочеться і подобається, що вже робив, стає майже неможливим. Мені хочется написати щось, але муза покинула мене. Наче знову пішла гуляти, і повернеться нескоро... Коли для тебе щастя - це писати для інших, то що може бути гірше, аніж втратити таке щастя? Але нам буде все одно, коли ми втратимо те, що зветься "життям". Це істина, тому й немає сенсу називати життя щастям. Втратимо його - і нічого не відчуємо. Ні жалю, ні болі. Треба шукати те, що стане щастям в цьому житті. Базове ж щастя від нього - це можливість чуомусь вчитися і пзнавати нове. Ось що ми маємо на увазі пад словами "життя - це вже щастя". Ось, як насправді, розкрийте вже очі...
Хочете, наведу приклад з літератури? Мало хто згадає Гете і його "Фауста". Чи був Фауст щасливий, все своє життя присвятивши вивчиенню чогось нового? Отож, навіть базове щастявід життя - не таке вже й "щастя". Його ніколи ніхто не добуде так просто. Бо життя зі всіх сторін, з біологічної чи філософської, економічної чи іншої - надто складна штука, щоб так думати. Щоб дістатися "вінця насолоди", потрібно зробити неможливе - достягти балансу.
На своіїй шкурі я відчув, що, все ж таки, ми все цінуємо лише тоді, коли втрачаємо. Але ж дещо можна повернути, а дещо - ні. Життя ми цінуємо завди інстинкту самозахисту, а якщо б його не було? Що тоді? Назвіть життя "щастям" без інстинкту самозахисту, і ви не будете цінувати це щастя, як і все інше.
Думайте. Поки ще є час. Думайте...
</span>
Відповідь:колись лесь там далеко ще в давнину була одна весела країна. В тій країні росла слива-злива. І кащали що від одного укусу тизх плодів людина прчала сміятися. І ніхто неміг перестати сміятися. А круглу планету називали що то не просто куля а куля-ґуля. В тій країні був непросто серп а серп-серб,і було там багато таких різних слів. Напр клад: шити-жити, мимохіть-мимохідь,там-дам. Якщо всі слова перечисояти то буде дуже довго тому от і ця історія кінчається.
Довго думала і швидко писала
Ответ:Н.в. тисяча шістсот три
Р.в. тисячі шестисот трьох
Д.в. тисячі шестистам трьом
З.в. тисячу шістсот три (трьох)
О.в. тисячею шістьмастами трьома
М.в. тисячі шестистах трьох
Объяснение:
Відповідь:
Оcь моя кімната, вона тепла та затишна . Тут я проводжу доволі багато часу. Моя кімната світла лише взимку, Бо вже навесні розпускається абрикоса і закриває своїм цвітом вікно. На підвіконні у мене - красиві квіти . Біля вікна - письмовий стіл, на якому стоїть комп'ютер. Під столом знаходяться полички, на яких розкладені підручники , зошити. Поруч - зручне та м'яке крісло темно-синього кольору . Поряд зі столом - велика старовинна шафа світло-коричневого кольору . В неї я складаю одяг. Ще в моїй кімнаті під стіною стоїть дерев'яне ЛІЖКО. Воно сучасне, зручне та красиве.
У своїй кімнаті я відчуваю себе господарем. На вихідних завжди запрошую до неї своїх друзів.
Пояснення:
Тавтологій багато + нехтуєш неповними реченнями