Орфологічна будова рослини. Стебло - пряме, голе, висотою 60-120 см, має підземні стебла, Листки - лінійно-ланцетні, язичок плівчастий, вушок немає. Суцвіття - прямий вузький колос. Корінь - кореневища проникають у грунт в перший рік життя на 75 см, другий - на 195, третій - 250 см. Основна маса кореневищ з бруньками, що дають початок новій рослині, знаходиться не глибше 20 см, а на ущільнених грунтах до 8- 10 см. Насіння. Плід - зернівка Колір - сірувато- зелений Розмір - довжина 6-10, ширина1,25- 1,75, товщина 1-1,25 мм. Маса 1000 зернівок - 3-4 г. Розвиток. Сходить - із зернівок і пагонив підземних бруньок в березні - травні Цвіте - в червні - липні. Плодоносить - в липні - серпні. Біологічні особливості. Максимальна плодючість - 19 тис. зернівок. Глибина проростання - в свіжодостиглому стані проростають з глибини не більше 7-10 см. Відрізки кореневищ довжиною 5-15 см утворюють пагони з глибини до 25 см. Життєздатність в грунті - понад 5 років. Екологічні вимоги. Температура проростання - мінімальна : +2...+4 і оптимальна : +20... +30°. Наземні органи пошкоджуються при температурі -10...-12°. Поширення. Росте на полях і пасовищах, в тому числі на засолених і вапнякових грунтах, біля доріг, житла, по всій території країни.<span>Морфологічна будова
Стебло - пряме, голе, висотою 60-120 см, має підземні стебла. Листки - лінійно-ланцетні, язичок плівчастий, вушок немає. Суцвіття - прямий вузький колос. Корінь - кореневища проникають у грунт в перший рік життя на 75 см, другий - на 195, третій - 250 см. Основна маса кореневищ з бруньками, що дають початок новій рослині, знаходиться не глибше 20 см, а на ущільнених грунтах до 8- 10 см.</span>
Способность живых организмов преобритать новые признаки.
Оно связано с переносом кислорода из легких к тканям тела, а также переносом диоксидом углерода в обратном направлении.
В 1928 году Александр Флеминг проводил ряд экспериментов в ходе многолетнего исследования посвященного изучению борьбы человеческого организма с бактериальными инфекциями. вырастив колонии культуры Staphylococcus, он обнаружил, что некоторые из чашек для культивирования заражены обыкновенной плесенью Penicillium- веществом, из-за которого хлеб при долгом лежании. становится зелёным. вокруг каждого пятна плесени заметил область, в которой бактерий не было. Из этого он сделал вывод, что плесень вырабатывает вещество убивающее бактерии. В последствии он выделил молекулу, ныне известную как пенициллин. это и был первый современный антибиотик
