Хладнокровные, люди- теплокровные животные, т.к. поддерживаем постоянную температуру тела
Український романтизм (фр. romantisme) — ідейний рух у літературі, науці й мистецтві. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчання історичного минулого (історизм), інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику. Романтизм призвів до вироблення романтичного світогляду та романтичного стилю і постання нових літературних жанрів — балади, ліричної пісні, романсової лірики, історичних романів і драм.
Своїми ідеями і настановами, зокрема наголошуванням народності і ролі та значення національного у літературі і мистецькій творчості, романтизм відіграв визначну роль у пробудженні й відродженні слов'янських народів, зокрема українського. Першими виявами українського романтизму були: видана 1818 у Петербурзі «Грамматика малороссийского наречия» Олександра Павловського і збірка Миколи Цертелева «Опыт собрания старинных, малороссийских песней» з висловленими в них думками про глибоку своєрідність і самостійність української мови й української народної поезії. До виявів українського передромантизму зараховують також виданий у Москві 1827 збірник «Малороссийские песни» М. Максимовича і балади П. Гулака-Артемовського («Твардовський» і «Рибалка», 1827). Український романтизм виник не так як реакція проти не надто значного в українській літературі класицизму, а проти наявних у ній тоді бурлескних і травестійних традицій і розвинувся у великій мірі під впливом поглибленого вивчення народної творчості, з одного боку, та писань російських і польських романтиків — з другого. Зокрема чималий вплив на утвердження романтизму в українській літературі мали українські школи в російській і польській літературах. В російській літературі провідними представниками української школи були не тільки захоплені українською екзотикою (природою, історією, народним побутом і творчістю) росіяни (К. Рилєєв, О. Пушкін, Ф. Булґарін), але й численні українці, що писали російською мовою (О. Сомов, М. Маркевич, Є. Гребінка й особливо М. Гоголь). Визначальними були українські теми й українські екзотичні сюжети також для творчості польської української школи— романтиків А. Мальчевського, Б. Залєського й С. Ґощинського.
Одной из черт полета птиц является их передние конечности - крылья. Также в полете важно перья и хвост. Главными перьями является маховые перья. Оно предоставляет формы крыльев и хвоста, а также используется для полета.
Значением хвоста является стабилизация полета.
Хотя главными адаптационными признаками для полета есть крылья и перья, но требования полета привели к значительным изменениям некоторых органов птиц. Прежде всего это скелет птиц, ведь он отличается строением по сравнению с другими животными. Наличие полых костей уменьшает массу птицы. У птиц отсутствуют некоторые кости, прежде всего это челюсть с зубами, которая была заменена клювом, а также исчез костный хвост. Появился киль - большая кость, к которой крепят маховые мышцы крыльев. Важным приспособлением птиц является образование однонаправленного дыхательной системы, предназначенная для расходов энергии
<em>Панда:</em>
---------------------------------------
Подцарство -<em> Эуметазои</em>
Тип - <em>Хордовые</em>
Класс - <em>Млекопитающие</em>
Подкласс - <em>Звери</em>
Подтип - <em>Позвоночные
<u>--------------------------------------</u></em>
Крестец, так как он сросшийся. Остальные способны к изменению формы.
