Моє улюблене
заняття – це гончарство. Це моє хобі і, мабуть, навіть майбутня професія. Я
займаюся гончарством вже давно і часто допомагаю своїй тітці, яка є справжнім
гончарем і веде заняття в нашій студії.
Мені дуже
подобається дивитися, як зі шматка глини народжується річ. Гончарна глина буває
різного кольору: від майже білого до рудого, є навіть темно-сіра гончарна
глина, вона доволі рідко зустрічається. Глина дуже приємна на дотик: вона
нібито «жива». Тримаючи у долонях шмат глини, я завжди уявляю собі, що планую з
неї зробити: іграшку, глечик, мисочку, тощо.
<span>Коли я сідаю за
гончарне коло, весь світ навкруги завмирає: я працюю. Центрую шматок жирної глини, довго-довго
проминаю її, щоб вийшли всі бульбашки повітря, і починаю над нею чаклувати. Звісно,
я маю на увазі «працювати», але, як на мене, у справі гончаря є щось
чаклунське. </span>
Коли виріб готовий,
я зрізаю його з гончарного кола спеціальною волосінню і ставлю на полицю
сушитися. Потім ми їх будемо обпалювати у спеціальній пічці. Деякі з ними
оздобимо ангобами, деякі – покриємо поливою, тобто глазуром, і знову опалимо.
<span> Дуже радію, коли людям подобається щось з
того, що зробив я. Мені дуже приємно дарувати свої вироби і знати, що вони
приносять людям радість.</span>