Различия постельного клопа от комнатной мухи:
1) Пастельный клоп - насекомое с неполным превращением, а комнатая муха - с полным.
2) У постельного клопа крылья отсутсвуют, а у комнатной мухи они есть.
3) Также стоит отметить, что ротовой аппарат у комнатной мухи - <span>лижуще-сосущий</span>, а у постельного клопа - колюще-сосущий.
4) Комнатая муха питается жидкой пищей, а постельный клоп - паразит и он питается только кровью.
Приспособлености к среде и обитания и образу жизни:
Постельный клоп:
Ведет свой образ жизни на теле хозяина-носителя, поэтому у него есть хоботок и цепкие лапки.
Комнатная муха:
Вторая пара крыльев сильно редуцирована, на ней расположены жужжальца, которые служат для стабилизации полета.
В тип хордовых входят: класс хрящевые рыбы, класс костные рыбы, класс земноводные, класс пресмыкающиеся, класс птицы, класс млекопитающие.
Я сделала бы много чего.Сперва я бы сама соблюдала чистоту и потом объясняла другим об этом .Так как если не соблюдать чистоту и выбросить например мусор везде , то это преведёт к загрязнению окружающей среды. Загрязнение окружающей среды является источником инфекции.При вдыхание воздуха и употребление пищи эти инфекции попадают нам в организм.Возникают разные заболевания, которые опасны для сообщества.
Поэтому я думаю что нужно соблюдать чистоту и беречь нашу природу.
Что такое удобрения.
Удобрения для растений необходимы, как пища необходима нам, людям. Только мы самостоятельно можем добыть себе еду, а растения полностью зависят от условий, в которых они растут, и сделать эти условия лучше может только человек. В умных книгах мы можем прочитать, что требуется для нормального, полноценного развития растения. Оказывается, необходимы семь основных элементов. Сера, кальций, железо, магний, азот, фосфор и калий. Первые четыре элемента есть в избытке в Земле-Матушке, а вот калий, фосфор, азот и магний надо добавлять в почву.
Нині існує дві теорії можливого механізму виникнення болю. Згідно з однією з них не існує якихось спеціальних больових рецепторів, та будь-який надмірний, руйнівний вплив на рецептори може призвести до відчуття болю.
Згідно з іншою – біль сприймається ноцицепторами (больовими рецепторами), що присутні у вигляді вільних нервових закінчень. Вирізняють механічні, термічні та хімічні ноцицептори.
Для проведення больових сигналів призначені два вида нервових волокон: швидкі (Aδ-мієлінізовані волокна) та повільні (C-волоконні). Швидкість передачі сигналу в першому випадку коливається від 5 до 30 метрів на секунду, а в другому від 0,5 до 2 метрів на секунду. Швидкі волокна, як правило, реагують на зовнішні подразники та допомагають уникнути небезпечних ситуацій. Повільні волокна створюють відчуття ниття, пульсівного та пекучого болю, в основному сигналізуючи про порушення всередині організму.
Больові сигнали поступають до головного мозку, викликаючи суб'єктивне відчуття болю. Вважається, що боліти може будь-який орган, окрім головного мозку, тому що в ньому немає больових рецепторів. А головний біль викликається патологічними процесами, що відбуваються у його судинах або оболонках.
