Внешнее строение:
Листья крупных размеров с ризоидами в нижней части стебля. Первичный стебель развивается без листьев Вторичный стебель прямостоячий, простой или разветвлённый. Стебли покрыты листьями, имеющими ассимиляционную пластину и основную жилку (внутреннее листьев). Нижние листья имеют форму чешуек.
Внутреннее:
Имеется проводящая система. Клетки соединены порами, клетки длинноватые. без внутреннего содержимого. Существуют для транспортировки воды. Надеюсь помогла)
Они относятся к видам :ель сосна берёза яблоня к деревьям мох и плауны к травам
<span>Адаптаціями називаються
пристосування організмів упродовж багатьох поколінь до певних умов середовища,
що змінюються; вони забезпечують виживання і розмноження організмів у цих
умовах.
Під адаптаціями розуміють також
процес вироблення пристосованості до конкретних умов середовища. Адаптації
завжди мають відносний характер: пристосування до одних умов середовища
перестає діяти за інших умов. Адаптація виникає й розвивається під дією
основних факторів органічної еволюції-мінливості, спадковості й добору, природного
або штучного. Форми прояву адаптацій надзвичайно різноманітні. За рівнем
організації адаптації поділяють на організмові (генотипні, онтогенетичні),
популяційно-видові й біоценотичні.
Організмові адаптації охоплюють всю
різноманітність морфологічних, фізіологічних, біохімічних, етологічних ознак
особин: захисне забарвлення, мімікрія (маскування, наслідування), коадаптації
(взаємні пристосування органів для виконання нормальної роботи).span>
До популяційно-видових адаптацій
належать різні типи конгруенцій, рівень мутабельності, внутрішньовидовий
поліморфізм, гетерозиготність, певна щільність популяцій, рівень плодючості
тощо.
<span>Конгруенціями називаються
взаємопристосування особин, які виникають в результаті внутрішньовидових
відносин (відповідність будови органів матері і дитини, апаратів розмноження
самців і самок, спільне добування їжі хижаками).</span>
До біоценотичних адаптацій належать
взаємовідносини між видами у біогеоценозах.
<span>За масштабом адаптації поділяють на
спеціалізовані і загальні. Через спеціалізовані адаптації організм вирішує
конкретні завдання у вузьколокальних умовах життя виду (будова язика в
мурахоїда у зв'язку з живленням мурашками, пристосування хамелеона (рис. 2.20)
до життя на деревах). Загальні адаптації придатні для широкого спектру умов середовища і характерні для великих таксонів (фотосинтез, аеробне
дихання, дво-, три- і чотирикамерне серце у різних класів хребетних).</span>
<span>Рис. 2.20. Хамелеон (Сhаmаеlео сhаmаеlеоп).</span>
<span>За характером змін розрізняють
адаптації з ускладненням і адаптації зі спрощенням морфофізіологічної
організації. Так, паразитизм веде до спрощення і редукції ряду органів. Перехід
до активного способу життя, навпаки,
зв’язаний з розвитком
і диференціацією ряду
важливих органів нападу<span> і захисту.</span></span></span>
1)Чтобы прокормить человечество, необходимо прежде всего повысить
продуктивность сельскохозяйственных растений - источника питания
человека и корма животных. Наряду с использованием удобрений,
мелиорацией, защитой растений от болезней и вредителей весомый вклад в
осуществление поставленной задачи должна внести генетика в тесном союзе с
селекцией. Генетика - теоретическая основа селекции, она разрабатывает
эффективные методы, пути получения новых пород животных и сортов
растений.
<span><span>2)В механизме естественного отбора.
Закрепляются (передаются по наследству) наиболее выгодные, полезные для выживания, конкурентноспособные мутации.
Однако необратимость эволюции вовсе не абсолютна.
Исчезновение факторов естественного отбора ведет к накоплению и
распространению неудачных мутаций, что в конечном счёту приводит к
деградации популяции. </span></span>