<em>Например:
Бактерии</em>
<em>Мельчайшие, опасные</em>
<em>Проникают, заражают, поражают</em>
<em>Могут вызвать болезни</em>
<em>Вред</em>
Медуница, клевер, гречиха, одуванчики
Залози внутрішньої секреції не мають проток. Їх секрети надходять безпосередньо в кров. Вони містять речовини-регулятори – гормони, які мають великий біологічною активністю. Навіть при незначною їх концентрації в крові можуть бути включені або виключені з роботи певні органи-мішені, діяльність цих органів може бути посилена або ослаблена. Виконавши своє завдання, гормон руйнується і виводиться нирками з організму. Орган, позбавлений гормональної регуляції, не може працювати нормально. Залози внутрішньої секреції функціонують все життя людини, але їх активність у різні вікові періоди неоднакова.До залоз внутрішньої секреції належать гіпофіз, епіфіз, щитовидна залоза, надниркові залози
.<span>Розрізняють залози зовнішньої секреції, які виділяють свої продукти в протоки або назовні, залози внутрішньої секреції, які виділяють гормони безпосередньо в кров, і залози змішаної секреції: частина їх клітин виділяє секрети в протоки або наряджу, інша частина виділяє гормони безпосередньо в кров. До ендокринної системи належать залози внутрішньої і змішаної секреції, які виділяють гормони – біологічні регулятори. Вони діють в мізерно малих дозах на клітини, тканини і органи, чутливі до них. Після закінчення своєї дії гормони руйнуються, даючи можливість діяти іншим гормонам. Залози внутрішньої секреції в різні вікові періоди діють з різною інтенсивністю.</span>
1)растению необходимы солнечный свет. тк оно вырабатывает энергию
2)в виде минеральных веществ
3)тоесть минеральные соли витамины. тоесть все что поглащается растением
4)это никак не влияет
Лейкоциты различаются по структуре и назначению. Среди них различают гранулоциты (нейтрофильные, эозинофильные, базофильные), а также лимфоциты и моноциты. Гранулоциты содержат гранулы, которые окрашиваются специальными красителями и видны под микроскопом. Гранулы нейтрофилов – серые, эозинофилов – оранжевые, базофилов – фиолетовые.
Ядра зрелых нейтрофильных гранулоцитов имеют перетяжки – сегменты, поэтому их называют сегментоядерными. В незрелых клетках выявляются удлиненные палочковидные ядра – это нейтрофильные палочкоядерные гранулоциты. Еще более «молодые» нейтрофильные гранулоциты носят название «метамиелоциты» («юные»).
Больше всего в крови зрелых сегментоядерных нейтрофильных гранулоцитов, меньше – палочкоядерных, юные формы встречаются редко. По соотношению числа зрелых и незрелых форм можно судить об интенсивности кроветворения. При потере крови для ее восполнения организм начинает продуцировать большое количество клеток. Поскольку они не успевают созреть в костном мозге, в крови появляется много незрелых форм. Сходные процессы происходят при гнойных заболеваниях (аппендицит, перитонит), сепсисе, когда организм старается выработать больше клеток-защитников. При лейкозах лейкоциты начинают размножаться бесконтрольно, поэтому в крови тоже появляется много незрелых форм.
Они участвуют в работе системы защиты организма, уничтожают вирусы и бактерии
