Может подойдет, тебе решать...
Действительно, слово "водоросли" означает лишь то, что это растения, живущие в воде.
С другой стороны, именно водоросли мы часто попросту не замечаем в водоёмах, так как очень многие из них нелегко распознать невооружённым глазом.Водоросли разделены по 10 отделам:- сине - зелёные водоросли;- пирофитовые водоросли;- золотистые водоросли;- диатомовые водоросли;- жёлто - зелёные водоросли;- бурые водоросли;- красные водоросли;- эвшеновые водоросли;- зелёные водоросли;- хоровые водоросли. Оболочки многих водорослей снабжаются разного рода выростами в виде щетинок, шипиков и чешуек. Их роль для клетки неоднозначна: в одних случаях они выполняют защитную функцию, а в других обеспечивают оптимальные условия жизни. В любой клетке различают два тесно связанных друг с другом компонента: ядро и цитоплазму, причём от степени их развития зависит уровень организации клетки в целом.
<u><em>Кислотні дощі - один з термінів, який принесла людству індустріалізація. Невгамовне витрачання ресурсів планети, величезні масштаби спалювання палива, екологічно недосконалі технології - яскраві ознаки бурхливого розвитку промисловості, що в підсумку супроводжується хімічним забрудненням води, повітря і землі. Кислотні дощі - тільки один із проявів таких забруднень.</em></u>
<u><em>Вперше згадане в далекому 1872 року, по-справжньому актуальним поняття стало тільки в другій половині 20 століття. В даний час кислотні дощі - проблема для багатьох країн світу, зокрема США і практично всіх країн Європи. Карта кислотних дощів, розроблена екологами усього світу, наочно показує зони найвищого ризику небезпечних опадів.</em></u>
<u><em>Причини кислотних дощів:</em></u>
<u><em>Певний рівень кислотності має будь-яка дощова вода. Але в нормальному випадку цей показник відповідає нейтральному рівню pH - 5,6-5,7 або трохи вище. Невелика кислотність пояснюється вмістом у повітрі вуглекислого газу, але вважається настільки низькою, що ні завдає ніякої шкоди живим організмам. Таким чином, причини кислотних дощів пов'язані виключно з діяльністю людини, і не можуть бути пояснені природними причинами.</em></u>
<u><em>Передумови для підвищення кислотності атмосферної води виникають, коли промислові підприємства викидають великі обсяги оксидів сірки та оксидів азоту. Найбільш характерні джерела таких забруднень - це вихлопні гази автомобілів, металургійне виробництво та теплові електростанції (ТЕЦ). На жаль, сучасний рівень розвитку технологій очищення не дозволяє відфільтровувати сполуки азоту і сірки, який виникають в результаті згоряння вугілля, торфу, інших видів сировини, що використовуються у промисловості. У результаті такі оксиди потрапляють в атмосферу, з'єднуються з водою в результаті реакцій під дією сонячного світла, і випадають на землю у вигляді опадів, які і називають «кислотні дощі».</em></u>
29 а б(если два варианта ответа)
30 а
Фотосинтез растения - это поглощение углекислого газа листьями растенияи выделение ими кислорода
Складається з ротового отвору, глотки, стравоходу, шлунку, середньої кишки, задньої кишки, яка закінчується анальним отвором і кишечнику. Ротовий отвір розташований знизу голови, оточений ротовими органами: верхньою губою, парою верхніх та двома парами нижніх щелеп, трьома парами ногощелеп. Верхнягуба — це непарна пластинка над ротом, пара верхніх щелеп — потовщені пластинки із зубцями для перетирання їжі. Ногощелепи — це три передні пари коротких грудних кінцівок. У передній «жуйній» частині шлунку знаходяться три хітинові, просякнені вапном, жуйні пластинки, що перетирають їжу. У задній «цідильній» частині шлунку розташована з тоненьких виростів його стінок своєрідна стійка де їжа профільтровується. Лише дрібні частки надходять у коротку середню кишку, де відбувається основне перетравлення (під дією травних соків залози — печінки) і всмоктування їжі. У виростах печінки може відбуватися перетравлення і всмоктування їжі. Анальний отвір знаходиться на середній пластинці хвостового плавця. Для просочування шкірних покривів рака після линяння у шлунку його навесні та влітку виявляються камінці з вапняку.
При линянні вистілка шлунку і задньої кишки сходяться разом із панциром.
Річковий рак — всеїдна тварина (поліфаг). З рослин найбільшу роль у харчуванні європейських видів раків грають вищі водні та навколоводні рослини, багаті вапном: кушир (водяна кропива), елодея і харові види. Будова ротового апарату дозволяє річковим ракам споживати і м'які рослини і жорсткі. Вони дуже охоче поїдають стебла і кореневища очерету і осоки. Їх добовий раціон становить приблизно 2,5% від живої ваги раку. Раки також споживають дрібних равликів, водяних хробаків, личинок різноманітних комах, особливо ручейників, пуголовків і дуже рідко невеликих риб. Харчовий спектр річкового рака змінюється в залежності від його віку. Личинки довгопалого раку поїдають до 70-80% тваринної їжі. Відразу після переходу до самостійного способу життя сеголеткі завдовжки 1,2-2 мм харчуються дафніями (59%), хірономідами (25%). При досягненні довжини 2 см сеголеткі починають харчуватися комахами (18-45%) та їх личинками, зокрема, личинками ручейників, поденок, веснянок та ін. Молюски з'являються в їжі сеголетків, коли їх довжина сягає 3 см, а риби — при довжині 4 см. Також раки їдять тваринні рештки.
