Ответ и Объяснение: овочівництві в основному культивують три види квасолі: звичайна (Phaseolus vulgaris L.), лімська (Phaseolus lunatus L.) і багатоквіткова (Phaseolus multiflorus Willd.). Серед них найбільше поширення в Україні має квасоля звичайна.
Квасоля - однорічна, трав’яниста, самозапильна та жаростійка культура. За висотою рослин розрізняють дві форми квасолі - кущову та витку. Вони у свою чергу поділяються на зернову, спаржеву (цукрову) та напівспаржеву (напівцукрову). їх плоди у їжу використовують у технічній стиглості. Виткі форми квасолі в Україні вирощують тільки в індивідуальному секторі як колову або шпалерну культуру. Цінність квасолі полягає в тому, що вона багата на білок, до складу якого входять усі незамінні амінокислоти. Плоди її широко використовують у кулінарії, консервній промисловості та народній медицині.
Коренева систем: змішана. Головний корінь квасолі проникає в ґрунт на глибину до 100 см. У фазі першої пари листків коренева система проникає в ґрунт на глибину 40-60 см, залежно від типу ґрунту та його вологості. Основна маса кореневої системи розміщується в орному шарі та розповсюджується в діаметрі до 60 см. На корінцях розвиваються бульбочкові бактерії, здатні фіксувати азот із повітря.
<h3>Листки. Після сівби протягом 2-3 діб насіння квасолі інтенсивно вбирає вологу (понад 120-150% від своєї маси) і швидко бубнявіє. При цьому шкірка насіння розривається, корінь проростає і заглиблюється в ґрунт. У цей період підсім’ядольне коліно у вигляді петлі виходить на поверхню ґрунту і виносить дві великі м’ясисті сім’ядолі. За сприятливих умов сходи квасолі з’являються через 8-11 діб після сівби. За період від сходів до утворення першої пари листків сім’ядолі відіграють основну роль у забезпеченні рослин поживними речовинами. Згодом сім’ядолі тоншають, зморщуються і відмирають. Якщо видалити сім’ядолі зразу за виходом їх з ґрунту, рослина гине.
</h3>
Перші справжні листки у рослин з’являються через 7-10 діб. Вони мають серцеподібну форму. Після них з верхівкової бруньки утворюються справжні непарно-перисті трійчасті листки на довгих черешках. У ряді випадків вони злегка опушені. Залежно від сорту листки бувають світло-зеленими, зеленими і темно-зеленими, часто з антоціа-новим забарвленням.
Стебло починає рости одночасно з листками і має зелене, фіолетове та зелене з антоціа-новим відтінком забарвлення. За висотою стебла розрізняють квасолю кущову з сильно розгалуженим стеблом заввишки 25-40 см, кущову слабовитку заввишки 50-70 см, напіввитку з висотою стебла до 150 см і витку індетермінантну заввишки до 3-5 м. У кущових сортів стебло при основі дерев’яніє, і їм непотрібні підпори. При вирощуванні сортів напіввиткої та виткої квасолі необхідні підпори. Підпори (кілки різної висоти) встановлюють біля куща або ведуть шпалерну культуру у зв’язку з тим, що у квасолі відсутні вусики, які б підтримували рослини у вертикальному положенні (як горох). У витких сортів стебло на кілках закручується проти годинникової стрілки, воно шорстке, сильно притискається до опори
СКОЛЬКО ЗНАЛ СТОЛЬКО ОТВЕТИЛ