Колись давно,ще до нашого з тобою народження,був собі такий хлопчик на ім'я Прислівник.Він жив сам,у невеличкому селі.Прислівник дуже любив фантазувати,складати вірші та прислів'я.Його любило усе село,за його розум та кмітливість,доброту та чесність і йому всі допомагали,годували.Але минав час,Прислівник ріс і згодом став статним молодиком.Він мріяв літати,побачити та взнати,що там,угорі?Хлопець ходив до всіх і питав:як це,се зробити;де можна це найти.Одного разу він розізлився,що ніхто не знає,відповіді на його питання і він вирішив сам дізнатися,що там на небі?Прислівник заліз на найвище дерево й кричав:як?де?коли?Його чуло усе село.Але раптом він не втримався і впав,й більше його ніхто не бачив,а ці питання,які він усім задавав усім незлічувальну кількість разів,почали називати питаннями Прислівника.
Пишуться разом: вуглевидобуток, всесвітньовідомий (як прикметник; якщо ні, то всесвітньо відомий окремо, проте загальновідомий), червоногарячий, снігозатримання, перекотиполе, овочесховище, вічнозелений, одноденний, кораблебудівник, смагляволиций, легкокрилий.
Пишуться через дефіс: озерно-болотний, здивовано-розгублений, вакуум-камера, в’єтнамсько-український, штабс-капітан, тьмяно-жовтий, всесвітньо-історичний, м’ясо-молочний, світло-рожевий, темно-зелений, блок-схема, видимо-невидимо, ячмінно-житній, сніжно-білий, синьо-зелений, зменшено-пестливий.
Вислів давньоримського історика Тацита: "Усе невідоме здається величним".
Настав вечір. Вони із захопленням розповідали про подорож); прикметником (Багаті на печі сиділи та калачі їли); дієприкметником (Визволені радісно кинулись до воїнів); числівником (Швидко повернувся й третій); неозначеною формою дієслова (Малювати було улюбленою мрією малого Тараса); прислівником (Одержане на першому екзамені «відмінно» дуже мене підбадьорило); вигуком (Невгамовне «ура» заповнило стадіон). вибирай собі яке хочеш
Шісот три тисячі сімсот ; одна тисяча триста шістнадцять ; вісімсот дев' яносто три ; одна тисяча двісті ; сто сорок дев'Ять ; дві тисячі шістдесят один
1. Наказовий вигук (гайда)(айда),загальне значення -спонукання до дії,спрямоване до людини,або наказ зникнути кудись.
"І не прохай, і не благай,--нічого не поможу...Ну чого стоїш?Айда!"(М.Коцюбинський.)
"Чіпка крикнув:-Ти чого сюди забрався?Гайда!"(П.Панч).
"Гайда в човен їдьмо!"(Є.Гуцало).
2.Баста-слово відоме,як вигук на означення припинення дії.
"Годі з вами цяцькатись !Баста!"(О.Гончар).