1. Складне. подам - присудок (я подам)
знайте - другий присудок ( ви знайте)
2 Я думаю, що просте.
3. Просте з діє... зворотом
4. Складне. Обидва хвалися - присудки
5 Складне Листя - підмет, жовтіє - присудок, деяке - підмет криветься - присудок
6 Просте Щось - підмет, засвітилося - присудок
7 Блакить - підмет
8 складне. Ледачий - підмет робить - присудок, скупий - підмет платить - присудок
Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.
<span>Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром. </span>
<span>Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною. </span>
<span>Українська мовна традиція сягає до княжих далеких часів. За часів Київської Русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні. Потім виникли школи, друкарні, які видавали не лише духовні твори, а й підручники, наукові трактати. Але шлях нашої мови був тернистим. Скільки заборон прийшлося зазнати українській мові, починаючи з часів Петра Першого! У 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що "малоросійського язика" взагалі не існує. З ужитку виганялися рідні до болю слова. Російський цар хотів, щоб люди забули, що таке Запорозька Січ, Україна, козак... </span>
<span>XIX століття, означене в історії Європи як століття гуманізму, весни народів, виявилося для українців лютою зимою. Мова вмирала. Діялося це тоді, коли на сторожі духовності народу стояло могутнє слово Тараса Шевченка. Але від народу приховувалися найвищі прояви його духу. До розряду заборонених потрапили твори Івана Франка, Лесі Українки, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного. </span>
Звичаї свого народу потрібно знати, тому, що, людина,яка не знає звичаїв свого народу та не піклується про збереження своїх традицій, не може вже вважатись повноправним громадянином своєї країни, адже ця людина-відступник,який зрадив своїх пращурів,які вмирали за свою країну та свої звичаї,та разом з ними усю свою націю.
1. Дівчина зробила домшнє завдання.
у другому не бачу , що на фото після підмету.
Єфімов, Савельєв, Євгеньєв, Дернов, Благоєв, Литвинов, Лук'янов, Сухарєв, Давидов, Дем'янов, Лучанінов, Георгієв, Рощин, Марцинкевич, Тьоркін, Шимчак, Гущин, Слєпцов, Муромцев, Астаф'єв, Звягінцев, Свєтлов, Бєлов, Столєтов, Кожицкий, Миклошич, Душин, Сергєєв, Єдличка, Псргачов, Куніцин, Лєсков, Шитик, Мірошников, Андріанов, Єлютін, Пугачов, Звєрєв, Живков, Ісаєнков, Дернов, Артемов, Алексєєв, Макєєв, Тімірязєв.