Эта история о девушке с добрым сердцем, отец которой женился на злой, сварливой женщине. У мачехи было две родные дочери, которых она очень любила, а на падчерицу ее любви не хватило. Золушке приходилось терпеть упреки и унижения, выполняя грязную тяжелую работу, и некому было за нее заступиться. Отец не мог перечить жене, он был безвольным и слабохарактерным. Но, несмотря на все обиды, Золушка все равно не озлобилась, она сохранила душевное тепло и мягкость. Девушка была умелой, и любая работа в ее руках спорилась. Однажды их пригласили на королевский бал, но мачеха запретила Золушке ехать, в надежде на то, что одна из ее дочерей сможет обаять принца и выйдет за него замуж. Этому не суждено было случиться, ведь Золушке помогла крестная фея, и ей все же удалось попасть на бал. Там она познакомилась с принцем, и между ними возникли чувства. Но ей нужно было покинуть дворец до полуночи. У сказки счастливый конец - принц разыскал возлюбленную и они поженились, несмотря на все преграды.
На мой взгляд, эта сказка учит нас тому, что такие душевные качества, как доброта, справедливость, трудолюбие всегда вознаграждаются. Ведь принц не мог не влюбиться в такую милую и добрую девушку. Благодаря этой сказке я понял, что за грязным платьем может скрываться чистая душа.
Когда мама читала эту сказку, мне было жаль Золушку, и хотелось, чтобы она нашла свое счастье, а злая мачеха была наказана за свою подлость и жестокость. Так и случилось.
Хотелось бы, чтобы и в жизни всегда наступал счастливый конец, добро побеждало, а зло было наказано. Но, к сожалению, так бывает далеко не всегда. И все равно, я думаю, что нужно всегда надеяться на лучшее и сохранять в себе способность прощать в любой ситуации.
Снег был уродливый и я не хочу выходить на улицу потому что дома колбоа и я хочу сожрать
Пурпурові вітрила – це повість-феєрія Олександра Гріна про віру в чудо та мрію. Книга розповідає читачам про життя дівчинки Ассоль, яка в маленькому віці втратила матір. Дівчина жила разом зі своїм батьком, який виготовляв іграшки, щоб заробити хоч трішки коштів на прожиття.
Одного разу доля влаштувала Ассоль зустріч зі старим чоловіком на ім’я Егль. Він розповів, що до неї неодмінно припливе принц на кораблі з яскравими пурпуровими вітрилами. Дівчинка щиро вірила, і одного чудового дня її мрія стала реальністю.
Книга «Пурпурові вітрила» – це справжній скарб світової літературної спадщини. Дівчинка Ассоль вічно буде жити у наших серцях, тому що книгу читали та будуть читати у всі часи. Але і це не найголовніше. Головне те, що кожного разу, гортаючи сторінки «Пурпурових вітрил», читач знаходить для себе щось нове та неповторне, помічає зміни у самому собі. В повісті яскраво змальована людська мудрість, яку необхідно зрозуміти. Тут є і віра в дитячу та щиру любов, яка живе у Ассоль; захоплюючі переживання Грея та його духовне зростання. Люди ні в якому разі не повинні сліпо покладатися на випадок, ми повинні самостійно створювати собі комфортні умови і допомагати іншим. Але, якщо комусь пощастило дістати свій щасливий білет, потрібно слідувати за ним, не роздумуючи.
Сьогодні люди припинили вірити в казку та чудеса, не шукають свого щастя, заміняючи його на що завгодно аби лиш не діяти, не боротися. Звісно, життя далеко не казка. Скептики можуть сказати, що немає ніяких гарантій, і щасливий корабель з пурпуровими вітрилами ніколи не пристане до берега. Тому навіщо щось змінювати? Адже все і так нормально, а якщо відважитись на відчайдушний вчинок, можна втратити все, що є.
Але погодьтеся, якби ці думки з’явилися в прекрасній голівці маленької дівчинки, сталася б ця чудесна історія? Звісно, що ні. Вона сміливо зробила крок назустріч долі та не прогадала. Натомість вона здобула справжнє щастя, навряд чи Ассоль жалкувала про свої вчинки.
Не бійтеся ризикувати! Один крутий життєвий поворот та віра на краще здатні змінити все життя.
Он пересказывал им так будто он это сам видел и сам там был!
<span>описание табакерки</span>
<span>просьба Миши к папеньке</span>
<span>«волшебный» городок</span>
<span>Мише очень захотелось попасть в табакерку</span>
<span>Миша отправился в городок Динь- Динь</span>
<span>жители городка</span>
<span>поговорки и приговорки</span>