На Кам’яному острові Пилип привів їх до Кам’яного острова, де їх зустрів Василь Байлемів. На острові також були хлопці з Воронівки, що нещодавно пішли козакувати та рудий Мацик. Після вечері та розпитів у хлопців що і як там дома вони заснули. Вночі Грицик встав і побачив, що собака пливе на острів і гукнув її до себе, та коли вона підійшла то був здоровезний вовк. Гриць зойкнув. Це був Тишкевич! На крик прибігли козаки і у вовкові впізнали Барвінка, який урятував Мацика і був вовком Швайки. Самі на острові Козаки вирішили зібрати інших козаків, щоб відбити полонених у татар та розїхалися. Швайка залишив Барвінка на допомогу хлопцям. Хлопці перевірили острів та ближче до вечора помітили два човна з трьома людьми. Один з них був Тишкевич. Тишкевич Троє висадились на острові, огледіли його і нікого не знайшли (хлопці з Барвінком сховались). Тишкевич наказав двом іншим плисти нижче та огледіти там острів, а сам залишився. Хлопці тим часом взяли Тишкевича у полон та зв’язали йому руки. Коли ж повернулися ті двоє, сказали їм, що на острові є козаки і передали одного злодія Швайці. Ті не довго думаючи дременули з тих місць. Переказ «Джури козака Швайки» написав Гнатюк О. Допит Повернулися козаки, вони відбили десяток бранців, але Мацик і Швайко пішли проводити бранців. Тож Василь разом з іншими почали допит Тишкевича, той сказав, що його звати Семен і просив його відпустити. Вирішили дочекатися Мацика і Швайку, щоб вони вирішували хто ж він є. Та після вечері його вже не було, він стрибнув на коня і втік. Гонитва Всі схопились на коней та не знали куди скакати. Тут прискакали Мацик і Швайка. Швайка наказав всім тепер забиратися на Зміїний острів, а сам продовжив гонитву за Тишкевичем. За ним поскакали тільки Санько і Грицик. Швайко дізнався, що Тишкевич вже давно слугував як пану так і татарам і постійно здавав козаків. Хоч Вітрик і був найшвидший, але Тишкевич встиг доскочити до стану татар. Санькова врожба Швайка, щоб відволікти татар пускає Вітрика і коней хлопців, самі ж ховаються. Татари переслідують коней, а Іслам-бек з Тишкевичем розмірковують як далі діяти. Тишкевичу дають сотню людей, щоб той розбив козаків на Камяному острові. Татари ловлять коней і починають прочисувати степ у пошуках Швайки і хлопців. Санька подумки наказує татару, що проходе повз них їх не помічати. Татари їдуть, вони врятовані. Двоє серед степу Тишкевич побитий повертався від Іслам-бея. То його так, що козаків не знайшов, а сам у засідку попав і 8 людей втратив. Тут його хотів задушити Дурна Сила, що втік під час переправи, але впізнав Тишкевича і відпустив. Тишкевич взяв у татар ще двох коней, обдуривши Демка, що Швайка зрадник, а він тут щоб викупити у татар людей пана Кобильського, то тепер Демко винен гроші пану за його викуп і Тишкевичу за коня. Пастух Рашит Вже три доби йшли степом Швайко і хлопці, Санькові було зле, після того як він відвадив татарина. Швайко помітив на пагорбі вершника, то був його друг пастух-татарин Рашит. Пастух дав їм коней, зілля Санькові, щоб підлічити. А Санько бачив сни, як будуть вони з Грицем великими козаками, як посадять Швайку на палю, а вони нічого не зможуть вдіяти. Також друзі дізнаються, що Швайко то є син підстарости Сидірка, а Санька скоріш за все є ворожбит, і Швайко хоче його відвести до діда Кудьми, його теж бачив Санька у сні. В гостях у Вирвизуба Швайко і хлопці прибули до Вирвизуба, котрий розказав, що двоє тут ходили та розказують, що Швайко зрадник. До того ж хтось грабує і вбиває поодиноких козаків. Всі розуміють, що це Тишкевич. Вирвизуб каже, що майже їх спіймали та Тишкевич втік до бея, а другий кремезний десь пропав. Пригоди Дурної Сили Демко разом з Тишкевичем обходили козаків, що промишляли у плавнях. Першого зустріли Верховодку, який розказав де інші ловлять. Тишкевич ранком пішов з козаком на лови, а коли повернувся, то сказав, що виторгував у нього все хутро, і поїхав з Демко далі. Тишкевич залишав Демка одного, а сам ходив «торгуватися». Коли в них було вже багато здобичі, Тишкевич направився до хлопців Видризуба, а Демкові наказав, якщо він не повернеться до ранку їхати до Сторожевого Дубу біля Воронівки і чекати там. Коли Демко чекав Тишкевича то побачив свого діда і побіг йому на зустріч. Тут він побачив іншого старого у якого дід розпитував про нього. Демко вийшов до діда. Хто ж вивідник? Діди разом з Демком прийшли до коней, де Дурна Сила розповів їм звідки здобич і що це він з Тишкевичем отримав.
1) Хлопчик пішов пасти овець. 2) Одна вівця завела його до старого діда який стояв біля недобудованої вежі. 3) Дід розповів хлопчику про країну яян. 4) Хлопчик довів діда до чарівних воріт і сказав "я і ти". 5) Дід перетворився на мішок з самоцвітами. 6) Хлопчик пішов додому.
Нерозумне кошеня Принесла кицька мишеня і каже кошеняті: -Ось тобі, грайся,учись мишей ловити.І пішла.Кошеня торкнуло лапкою мишку раз, удруге.Лежить мишка і не ворушиться.Схопило злегка зубами,а мишка: -Ой, ой! Мені ж боляче! Кошеня розціпило зуби, а а лапкою мишку тримає. -Відпусти мене,-просить мишка. -Не можу,-каже кошеня,-мене мама буде сварити. -Моя теж сваритиме,якщо я не прийду. -То твоя мама, а то моя! Вона буває дуже зла,як розгнівається,-каже кошеня. -А що ти зі мною робиш? -Повчусь, як мишей ловити, а тоді мама прийде, скаже, що робити. -Хіба так учаться?- пропищала мишка. -А як?- дивується кошення. -А так: я буду тікати, а ти наздоганяй - як у квача грають. -Це цікаво,- погоджуеться кошеня. -І дуже цікаво,- пропищала мишка. -Я як долічу до трьох, ти мене зразу ж відпускай. І тільки кошеня відняло лапу, мішка шусь- і нема.Як вітром здуло. Лаяла кицька кошеня.Вуха нам'яла, щоб пам'ятало науку.
Пропоную написати такого листа до Клима з твору Л. Ворониної:
Привіт, Климе! Пише тобі учень 5 класу Петренко Сашко. Я захоплююсь тим, як ти зумів побороти свої страхи.Читаючи твір, я ніби переставав бути боягузом разом з тобою. Кожен з нас в житті зустрічається зі страхами, проте їх варто позбавлятись. Дякую тобі за гарний урок! З повагою Сашко