Не слід чіпати предмети в музеі.Не слід руйнувати іграшки
Козаки всю свою душу віддали Дніпру.
Чому людина прагне волі?
З давніх-давен український народ славився своїм волелюбством і прагненням до незалежності. Згадати хоча б Запорозьк Січ, яка до останніх днів свого існвання залишалася своєрідним острівцем волі українців.А слово"козак" в усі часи означало вільну людину і було антонімом до понять"кріпак", "раб","невільник".
Споконвіку люди прагнули волі.Бо бути незалежним, вільним- це чи не найбільше щастя.Хоча сьогодні ми це щастя недооцінюємо, не розуміємойого цінності.І це наша головна проблема.Нашею волею ми повинні завдячувати нашим предкам.Вони більше розмілися на подібній філософії, прагнули реалізаціїї своїх прав, душевих потягів, здійснення мрій, пов"язаних із вільним, незалежним життям.Вони не шкодючи життя боролися за вільне майбутнє дітей, своїх нащадкі.
Уже понад 10 років ми можемо пишатися своєю незалежністю, своєю самобутністю. Ми-молода нація своїй незалежності і суверенності, але така давня і слвана у своєму історичному походженні- стоїмо на шляху великих змін, перетворень, подальшого розвитку й самовдосконалення в різних напрямках.
Ми- українці, волелюбна нація.Добре жити у вільній країні, хоча завжди існуватиме низка чинників, які не даватимуть людині бути абсолютно вільною.Це кошти, робота, обов"язки... А тому прагнення людини до волі ніколи не згасне.
Дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в Інтернеті – нібито різна людина. Чому це так? Мабуть, тому, що в Інтернеті кожна особистість відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої вчинки. Інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. Я намагаюсь як в Інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися людиною.
<span> Я прагну жити не лише віртуальним життям. Я вважаю, що Всесвітня павутина має чимало переваг. Проте світом Інтернету не варто захоплюватись аж занадто. Адже навколо нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій реальності. Не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.</span>
Розповiдне, стверджувальне, неокличне, складне, складносурядне з еднальними вiдношеннями. Складаэться з двох предикативних частин. перша - вiдчинила вiкно- односкладна, означено-особова, повна, непоширена, неускладнена. друга - все iнше - двоскладна, повна, поширена, ускладнена вiдокремленим означенням. схема: ( ), i ( ) Тiльки дужки квадратнi.