Герой Д. Лондона переживає різні почуття, що стосуються його фізичного й морального стану, та проявляє позитивні якості характеру. Герой відчуває змореність від довгої дороги, холод Білої пустелі, тугу від усвідомлення зради товариша, страх самотності, голод, який не вгамовується мізерною «їжею», біль у ногах, розтертих до крові, та змученому тілі, відчай після марних спроб роздобути їжу, виснаженість, що призводить до галюцинацій. Але в ланцюжку відчуттів намічається зміна на краще: це сміливість, виявлена під час зустрічі з ведмедем, усвідомлення нестримного бажання жити, спокій, яким змінився страх, терпіння, з яким герой продовжує свій важкий шлях, сила волі у поєдинку з вовком. «Саме життя в ньому не хотіло загинути і гнало його вперед». Головний герой вижив, бо він був сміливий, упертий, мав силу духу, волі, високі моральні цінності, любов до життя. «Доля вимагала від нього дуже багато. Навіть помираючи, він не підкорився смерті. Можливо, це було справжнє безумство, але і в пазурах смерті він кидав їй виклик і боровся з нею». Джек Лондон не дав імені своєму героєві, який утілює в собі узагальнений образ людини, що бореться за своє виживання й у двобої з природою відстоює своє право на існування.<span>Джерело: </span>
Отцы и дети,тимур и его команда,<span>Л. Толстой. Детство. А. Толстой. Детство Никиты. Сказка Оскара Уайльда "Мальчик-звезда"; В. Осеева "Волшебное слово", сказка М. Пляцковского "Фи и Фу" А. Гайдар "Чук и Гек"; С. Михалков "Праздник непослушания" </span>
Финиш уже за поворотм. Лидирует игрок под номером 7. Он проктически у финиша еще пару рывков. Но стоп он оснавлеается и пытается помочь игроку под номером 5 скорей всего он сломал ногу он тащит ево до врачей и проигрывает игроку 14 вот оно настоящие мужество.
Лес и вода - родные брат и сестра.
<span> Придумайте, что засорился родник или маленькая речка, люди засорили его отходами с завода. Директора уговаривали построить очистные сооружения и т. д. Но он не слушал, думал, что он из этой реки воду не пьет, купаться не ходит, он грибником был страстным, остальная природа его не занимала. Однажды отправился директор завода в очередной раз за грибами, но ничего не нашел в своем любимом лесу, даже поганок. Все пересохло, земля почернела и пахла химикатами.. . Лесник, который попался навстречу, рассказал о свой беде. Речка эта сотни лет этот лесок питала, а сейчас засорилась и лес отравила. Не будет теперь ни грибов, ни ягод, звери и птицы погибнут. Задумался директор, раскаялся, понял, что все в природе взаимосвязано, слышал ведь когда-то пословицу "Лес и вода - родные брат и сестра". Осознал, что не прав был и начал ошибки исправлять. Построил очистные сооружения, призвал на помощь ученых. Но не сразу удалось вернуть природе былую красоту и чистоту. Только спустя годы вновь ожил лес, запели птички, наросли грибы и ягоды. </span>