Як тебе не любити, Києве мій
Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко...
Ой вийди, вийди, та не барися, серденько Галю (Сонце низенько - народна пісня)
<span>Розпрягайте, хлопці, коні</span>
Якось увечерi,коли сонце так красиво заходило, з -за кущiв з'явилися зграя чудових великих птахiв.Каченя нiколи не бачило таких прекрасних створiнь. Снiжисто-бiлi,з довгими гнучкими шиями-то були лебедi. Вони дивно закричали, махнули розкiшними бiлими крилами i полетiли у вирiй, за безкраї моря.
Літом, коли світило сонечко я поїхав на море. Це було дуже кльово, грала музика і співали дівчата. Але на морі мені більше всього подобалося море. Коли ми з батьками вставали, сонечько світило ярко і засліплювало меня, але звук моря меня заспокоював з кожною хвилиною. Море було тепле, водоростей майже не було, але були незвичайні ракушки. Моя мати казала, що якщо їх взяти з собою додому то вони будуть давати силу моря, риб і сонця. Я збирав і колекціонував їх. По формі вони нагадували пласцівці які я їм кожного ранку, але не зважаючи на це щось в них було. Я вважаю що мій відпочинок найкращий, тому що він мені сподобався.
1.ледачі руки роботи бояться.2.чорну душу милом не відмиєш.
7.з поганої трави не буде доброго сіна
це я так думаю)))але вибач що не відповіла на всі тому що я незнаю деякі)