Сестра к брату в гости идет, а он от неё прячется (Солнце и месяц)
Осінь на подвір'ї школи чарують очі учнів, вчителів, батьків. Листя чарівно кружляють останній вальс з вітром. Сумно співають пташки. Лелеки останнім клекотанням прощаються з рідною землею . Осінь знову принесла з собою незабутні враження. Простилила золотими листями стежку до школи.
Ах осінь! Як приємно знову зайти в рідний клас. Для багатьох школярів ця осінь стане останньою, яку вони проведуть в стінах рідного класу. Дальше в них відкриваються двері в доросле життя. Там, куди ідуть випускники, буде лише шлях до самого себе. І лише від кожного з них залежить яким він буде.
Осінь не можна не любити. Вона-дуже красива, хоча тріхки мінлива, з характером, пора року-моя улюблена.
<span>Маленькій Яринці треба рано вставати, щоб до школи йти, а не хочеться, ой як не хочеться! Ввечері питає Яринка у дідуся:</span>
<span>- Дідусю, чому вранці вставати не хочеться? Навчіть мене, дідусю, спати так, щоб хотілося вставати i йти до школи.</span>
<span>- Це подушка в тебе ледача, - відповів дідусь.</span>
<span>- А що ж їй зробити, щоб вона не була ледачою?</span>
<span>- Знаю я таємницю, - пошепки сказав дідусь. - Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря, добре вибий її кулачками - вона і не буде ледачою.</span>
<span>- Справді? - зраділа Яринка. - Я так i зроблю завтра.</span>
<span>Ще дуже рано, а треба збиратись до школи. Не хочеться вставати Яринці, але треба ж нарешті подушку провчити, лінощі з неї вибити.</span>
<span>Схопилась Яринка швиденько, одяглася, взяла подушку, винесла на подвір'я, поклала на лавку - та кулачками її, кулачками. Повернулася до хати, поклала подушку на ліжко - та й умиватися. А дідусь у вуса посміхаєть</span>
<span>Поширене звертання є в реченні:
а) Привіт тобі, зеленокудра Сквиро, поет сивоголовий посила.
</span>зеленокудра Сквиро - поширене звертання.
Будинок-будиночок-будинки-будиночки
Листяний-листяні-листовий-листівка