Оповідання Джека Лондона «Жага до життя» - це справжній гімн людській силі духу, витривалості та любові до життя. Головний герой оповідання, якого, до речі, автор не назвав по імені, вижив насамперед завдяки силі духу. Кинутий товаришем на призволяще, він йде до моря, щоб знайти там допомогу й вижити.
Він дуже хотів жити - і вижив. Він переміг ведмедя саме силою духу, бо фізичних сил у нього було обмаль. Він переміг вовка, такого ж знесиленого, як і він сам, бо це був єдиний шлях вижити. І герой вижив, попри хворобу, біль, виснаження, холод і голод. Якби він опустив руки, дозволив собі зневіритися та впасти у відчай, то до людей він би не дойшов. Бо перемагають лише сильніші - сильніші духом. Це стає цілком ясно, коли читаєш повідання Джека Лондона «Жага до життя».
Восени, пташки кружляють над нами і вони сповіщають нас, що скоро птахи летять у вирій
тіннню кількістю пам2яттю
сумішшю областю любов"ю
зустіччю кров"ю
розповіддю Об"ю
піччю матір"ю
північчю
височінню
блакиттю
фальшшю
нехворошшю ?
Білоруссю
Наверное так
Попросити вибачення перед гостями та в того у кого день народження, подарувати подарунок і сісти за стіл тільки сідоти треба обережно, що не штовкахи тих хто вже сидить і головне не траба швидко хапати все з стола і викрикувати або перепитувати про що каже людина коли не чув половини розповіді. Також є головним не загострювати уваги на тому що людина запізнилась
Директор нашої гімназії завжди виступає на урочистих подіях