Ідейний зміст повісті<span> Вольтера – згубний вплив суспільства на “природну людину”, що і зумовило складність, багатогранність образу Простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею.</span>
<span>Головна суперечність твору: "Природна людина" — "штучна" людина (продукт цивілізації).</span>
В центрі уваги ті риси французького життя, які, на думку письменника, суперечили здоровому глузду, природному єству людини: "Його розум, не викривлений помилками, зберіг усю свою природну прямизну. Він бачив речі такими, якими вони насправді є, між тим як ми, під впливом засвоєних у дитинстві поглядів, бачимо їх скрізь і завжди такими, якими вони ніколи не бувають".
<span>Природний розум вищий від здорового глузду, набутого в умовах цивілізації, бо остання наскрізь отруєна забобонами. В основі комічного у творі лежала саме невідповідність суджень природного глузду і загальнопоширених суспільних звичаїв (забобонів)</span>
<span> </span>
Например Пушкин Няня
Лермонтов Молитва
Пушкин Узник
Опасность в том, что создан был человек с определённым характером, причём плохим, по словам профессора, вобравший худшие черты человеческой породы, легко поддающийся негативны влияниям, бескультурный и т.д.
Борменталь считает профессора "творцом", Шариков гордится своим происхождением, профессор относится скептически: зачем создавать человека искусственно, если любая может родить его без проблем?
Тому, что не всегда нужно верить тому, что рассказывают, ведь человек может быть очень хорошим, а вот его репутация..не очень..поэтому нужно всегда верить в то, что не все такие уж и плохие
Возможно, по той причине, что Актеон был охотником, и именно его гончие загнали хозяина в образе оленя и разорвали. Наказание за дерзость (то, что он возжелал богиню, увидев её обнаженной).